|
Стисла біографічна довідка |
Матеріали з Інтернету:
Іван Падалка [Електронний ресурс] : 1894–1937 // Бібліотека українського мистецтва : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/ivan-padalka/ (дата звернення: 23.10.2024). — Назва з екрана.
Падалка Іван Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Падалка_Іван_Іванович (дата звернення: 15.10.2024). — Назва з екрана.
Соколюк Л. Бойчукіст Іван Падалка [Електронний ресурс] / Л. Соколюк // Реабілітовані історією. Харківська область. — Київ ; Харків, 2014. — Кн. 2. — С. 140–147. — Режим доступу: https://www.calameo.com/read/0047616412e1c9b6ce1c0 (дата звернення: 23.10.2024). — Назва з екрана.
Черкаська Г. Іван Падалка – геніальний графік і стиліст, закатований НКВС [Електронний ресурс] / Г. Черкаська // Золотоноша історична : [вебсайт]. — Режим доступу: http://ist.zolotonosha.ck.ua/2017/02/ivan-padalka-genialnij-grafik-i-stilist-zakatovanij-nkvs/ (дата звернення: 23.10.2024). — Назва з екрана.
У фондах НБУ для дітей:
Український живопис [Образотворчий матеріал] = Украинская живопись = Ukrainian Painting = Peinture Ukrainienne : сто вибр. творів : альбом / авт.-упоряд. Ю. Белічко ; макет та худож. оформ. О. Стеценка. — Київ : Мистецтво, 1989. — 191 c. — [С. 53].
Живі традиції : укр. рад. худож. про себе і свою творчість / авт.-упоряд. Л. В. Владич, І. М. Блюміна. — Київ : Мистецтво, 1985. — 173 с. : 16 арк. фотоіл. — [С. 77-79].
|
|
Бібліографія |
У фонді відділу рідкісних і цінних видань НБУ для дітей:
Барвінок [Електронний ресурс] : зб. для дітей серед. віку / іл. І. Падалка, Т. Бойчук. — Київ : Вид. Т-ва «Ілюстрація», 1919 ( : Друк. Київ. від. експ. загот. держ. паперів). — 39 с. : іл. — Режим доступу: — Режим доступу:
https://chl.kiev.ua/elibrary/Book/View/226#page/1/mode/2up. — Назва з екрана. — Електрон. версія друк. вид. — Дата звернення: 23.10.2024.
Індуські народні казки / переказала С. Вольська ; іл. Ів. Падалки. — Київ : Волошки, 1919 (К. : Друк. т-ва «Робітнича книгарня»). — 28 с. : іл. — Вид. бібліогр.: 4-а с. обкл.
Краснянська. Грицеві пригоди / Краснянська ; мал. І. Падалки. — [Харків] : Держ. вид-во України, [193-] (Одеса : 2-а Держдрукарня «Одесполіграфу»). — 10 с. : іл.
Чигринець Б. Півень-хвалько [Електронний ресурс] / Б. Чигринець ; мал. Ів. Падалки. — [Харків] : Державне видавництво України, [1927]. — 16 с. : іл. — Режим доступу: https://chl.kiev.ua/elibrary/Book/View/49#page/1/mode/2up. — Назва з екрана. — Електрон. версія друк. вид. — Дата звернення: 23.10.2024.
Яновська Е. Про кождий день : збірка / Е. Яновська ; мал. та обкл. Падалки. — Харків ; Київ : Держ. вид-во України, 1930 (Київ : «Київ-Друк», 1-ша друкарня). — 83 с. : іл. |
|
Біографічна довідка |
Іван Падалка народився 15 листопада 1894 року в селі Жорнокльови на Черкащині у багатодітній селянській родині. Освіту здобував у церковнопарафіяльній та двокласній міністерській школах.
Мистецької майстерності навчався у Миргородській художньо-промисловій школі (1909-1912) у живописця Опанаса Сластіона. Однак, наприкінці 1912 року був відрахований за організацію шкільного страйку. Переїхав до Полтави, де півроку працював в етнографічному музеї і виготовляв копії українських килимів для ткацької майстерні колекціонера Богдана Ханенка.
Підробіток у Полтаві дав змогу Івану Падалці продовжити навчання у Київському художньому училищі (1913–1917) та в Українській академії мистецтв у майстерні Михайла Бойчука (1917–1920). Протягом навчання в УАМ займався оформленням будівель, агітаційних потягів і пароплавів, виконував ілюстрації до книг, брав участь у розпису стін Луцьких військових казарм у Києві.
Після закінчення академії Іван Падалка був направлений до Миргородського керамічного технікуму (1920–1922), де був учителем керамічного малювання. У 1922 році переїхав до Межигірського керамічного технікуму (1922–1925). Потім працював на посаді професора у Харківському художньо-промисловому (1925–1934) і Київському (1934–1936) художніх інститутах. Був членом Асоціації революційного мистецтва України.
Іван Падалка є автором значної кількості творів мистецтва: живописних –«Автопортрет», «Атака червоної кінноти», «Двоє», «Збирання баклажанів», «Збирання яблук», «Змагання шахтарів», «Молочниці», «Натюрморт», «Портрет Валер’яна Поліщука», «Портрет дружини Марії Пасько», «Українка», «Фотограф на селі»; графічних – «Вантажники», «Несуть товариша», «Пастушок», «Повстанці», «Портрет Григорія Сковороди», «Селяни», «Червона кіннота»; ілюстрацій до книжок «Енеїда», «Кобзар», «Легенди Татр», «Небіж Рамо», «Слово о полку Ігоревім», «Черниця»; обкладинок до видань творів Василя Вражливого, Майка Йогансена, Л. Квітко, І.П. Котляревського, І.С. Нечуя-Левицького, Олеся Досвітнього, Ю.К. Смолича, П.М. Усенка, І.Я. Франка та інших письменників. Також митець є автором теоретичних статей, що публікувались у журналах «Мистецтво» і «Нове мистецтво».
Картини Івана Падалки разом із творами інших «бойчукістів» увійшли до експозиції 15 міжнародних художніх виставок, що відбувались у 1928–1933 роках у Німеччині, Нідерландах, Швеції, Швейцарії, Чехії, Данії, Англії, Франції, Японії, Італії, Польщі.
29 вересня 1936 р. Іван Падалка був заарештований за звинуваченням у членстві в контрреволюційній організації. 13 липня 1937 року його засудили до розстрілу як «учасника націонал-фашистської терористичної організації». Того ж дня вирок було виконано. Місце поховання митця не встановлене. 1 лютого 1958 р. у результаті перегляду справи був посмертно реабілітований. |