Підгірянка Марійка

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Підгірянка Марійка (Марія Омелянівна Ленерт, по чоловіку Домбровська)

псевдоніми

Марійка Підгірянка

криптоніми

дівоче прізвище

Ленерт Марія Омелянівна

Роки життя

дата народження

29 березня 1881 року

дата смерті

20 травня 1963 року

Географічний аспект

місце народження

с. Білі Ослави, Надвірнянського повіту, Станиславівського воєводства

місце смерті

смт Рудне біля Львова

місця перебування

Львів, Прикарпаття, Австрія, Закарпаття

Увійшов в коло дитячого читання

Дитяча поетеса

Письменник

Українська дитяча поетеса

Основні дефініції щодо постаті

Народний педагог

Нагороди, звання, відзнаки     

У місті Тлумач, що на Івано-Франківщині, від 1991 року діє Музей-кімната Марійки Підгірянки.
На Батьківщині поетеси, у селі Білі Ослави, від 1996 року діє музей Марійки Підгірянки.
13 липня 2014 року було урочисто відкрито й освячено перший пам'ятник відомій українській поетесі Марійці Підгірянці на її батьківщині в селі Білі Ослави (скульптор, член Національної спілки художників України – Володимир Довбенюк). На будинку Уторопської середньої школи (Івано-Франківська область) 21 квітня 1991 року встановлено меморіальну таблицю на честь видатної письменниці.
На будинку загальноосвітньої школи с. Ворона Коломийського району (Івано-Франківська область) встановлено меморіальну дошку на честь письменниці.
На будинку у селищі Рудне біля Львова по вул. Грушевського, де Марійка Підгірянка мешкала останні роки свого життя, встановлена меморіальна таблиця. Ім’я Марійки Підгірянки від 1991 року носить Івано-Франківський театр ляльок.
Івано-Франківське обласне товариство української мови ім. Тараса Шевченка «Просвіта» у 1992 році заснувало премію імені Марійки Підгірянки в галузі літератури і мистецтва.
У Косівському районі Івано-Франківської області 1993 року засновано премію імені Марійки Підгірянки для педагогів району.
На честь Марійки Підгірянки названий 22-й курінь УПЮ (Улад Пластунів Юнаків та Пластунок Юначок).
Ім’ям відомої української поетеси Марійки Підгірянки названі вулиці у багатьох містах і селах Західної України, зокрема у Івано-Франківську, Коломиї, Кийданцях, Надвірній, Калуші, Тисмениці, Перечині, Хусті, Ужгороді, Ланчині, Косові, Тлумачі, Зимній Воді, Рудному та багатьох інших.

Стисла біографічна довідка

Матеріали з Інтернету:

Марійка Підгірянка [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Марійка_Підгірянка (дата звернення: 15.01.2025). — Назва з екрана.

Марійка Підгірянка: маловідомі факти про справжнє ім’я, табори і чоловіка-посла дитячої поетки [Електронний ресурс] : вона створила не лише вірші, а й гімн вчителів, абетку і сучасну форму шкільних оцінок та уроків // Українки : [вебсайт]. — Режим доступу: https://ukrainky.com.ua/marijka-pidgiryanka-malovidomi-fakty-pro-spravzhnye-imya-tabory-i-cholovika-posla-dytyachoyi-poetky/ (дата звернення: 15.01.2025). — Назва з екрана.

Підгірянка Марійка [Електронний ресурс] : біографія // OnlyArt : [вебсайт]. — Режим доступу: https://onlyart.org.ua/biographies-poets-and-writers/pidgiryanka-marijka-biografiya/ (дата звернення: 15.01.2025). — Назва з екрана.

Підгірянка Марійка [Електронний ресурс] // УкрЛіб : [вебсайт]. — Режим доступу: http://www.ukrlib.com.ua/bio/author.php?id=86 (дата звернення: 15.01.2025). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей:

Левицький В. Білі ослави ; Село моє – колиска моя : cторінки історії / В. Левицький ; худож. О. Петрищак, С. Василишина. — Білі Ослави ; Надвірна, 2000. — 251 с. : фотоіл. — [С. 187-208].

Підгірянка, Марійка. Зіллюся з серцем народу : вірші та поеми. Вірші, загадки, ігри для дітей. Сцен. картина «В чужому пір'ю». Із спогадів про М. Підгірянку / М. Домбровська (Ленерт) ; худож. О. Кондратюк. — Ужгород, 1992. — 145 с. : іл.

Слезінський В. Марійка Підгірянка : образки до портр. вчительки і поетеси. Ч. 1 / В. Слезінський. — Калуш, 1992. — 57 с. : іл.

Юсип Д. Вогонь Світлодара : нариси. Есе / Д. Юсип ; худож. Д. Попадинець, Р. Гошовський. — Івано-Франківськ, 1992. — 180 с. : іл. —С. 80-94.

Юсип Д. Корона і вінок терновий : жінки в історії України: худож.-док. студії / Д. Юсип ; худож. М. Вітушинський. — Івано-Франківськ : Сіверсія : Галичина, 1998. — 189 с. : іл. — [С. 159-172].

Бібліографія

У фонді відділу рідкісних і цінних видань НБУ для дітей:

Підгірянка, Марія. Збірничок вершів для дітей / М. Ленерт-Домбровська. — Ужгород : [Пчілка], 1926 (Ужгород : Друкарня ОО. Василіян). — 32 с. — (Діточа бібліотека новинки «Пчілка» ; Ч. 20). — Конволют об’єднує 4 вид.

Іконографія

Марійка Підгірянка: маловідомі факти про справжнє ім’я, табори і чоловіка-посла дитячої поетки [Електронний ресурс] : вона створила не лише вірші, а й гімн вчителів, абетку і сучасну форму шкільних оцінок та уроків // Українки : [вебсайт]. — Режим доступу: https://ukrainky.com.ua/marijka-pidgiryanka-malovidomi-fakty-pro-spravzhnye-imya-tabory-i-cholovika-posla-dytyachoyi-poetky/ (дата звернення: 15.01.2025). — Назва з екрана.

Біографічна довідка

Підгірянка – це творчий псевдонім Марійки. Вона народилася 29 березня 1881 року на Галичині. Наполовину українка – по мамі, наполовину німкеня – по татові, Омеляну Ленерту, який працював лісничим. Дідусь поетеси був священиком, і саме він навчив онуку писати, читати українською та кількома іноземними мовами: польською, німецькою, чеською, французькою, словацькою, грецькою, латинською і італійською.
Марійка закінчила лише 2 класи школи – у багатодітній родині (а в сім’ї було шестеро дітей) не мали змогу вивчити всіх. Тому майбутня поетеса займалася самоосвітою і у 19 років екстерном склала іспити до вчительської семінарії Львова.
В 1900 році закінчила вчительську семінарію, потім працювала у школі. Друкувати вірші Марійка Підгірянка почала з 1904 року в періодичних виданнях. Перша збірка поезій «Відгуки душі» вийшла 1908 року. Більшість творів поетеса написала для дітей і про дітей. Основні мотиви віршів М. Підгірянки до 1939р. – мрії про краще майбутнє народу, оспівування краси рідного краю, природи Карпат. Авторка щедро використовує фольклорні мотиви, її вірші ніжні і легкі, часто нагадують українські народні пісні («Співанки», «Вечір», «Що роблю я, що я дію»). Виступала Марійка Підгірянка і в жанрі поеми. Досить своєрідною є поема «Мати-страдниця», написана в 1919 році. Події у творі – це одна з сторінок життя західноукраїнських вигнанців під час першої світової війни, коли тисячі галичан померло в концентраційних таборах для переселенців в Австрії з голоду і від епідемій.
Марійка 40 років пропрацювала вчителем у школах Галичини, Прикарпаття і Закарпаття, зокрема, й на шкільних курсах для українських біженців шкільного віку. Власне, заради учнів вона й захопилася віршуванням ще дужче, щоб у віршованій формі діти могли краще запам’ятовувати букви та засвоювати арифметичні дії.
Чеська влада, на території якої у 1930-х роках знаходилися школи, в яких вчителювала Марійка Підгірянка, звільнила її з роботи за надто заповзяте відродження української мови та культури. Поетеса змушена була заробляти приватними уроками, зокрема, для онуків Івана Франка.
Прожила Марія Омелянівна 82 роки. Померла 20 травня 1963 року, похована у Львові на Личаківському кладовищі.