|
|
 |
 |
Сластіон (Сластьон, Сластьонов) Опанас Георгійович |
Прізвище, ім’я, по батькові |
найбільш вживане |
Сластьон Опанас Георгійович |
псевдоніми |
|
криптоніми |
|
Роки життя |
дата народження |
14 січня 1855 року |
дата смерті |
24 вересня 1933 року |
Географічний аспект |
місце народження |
Бердянськ |
місце смерті |
Миргород |
місця перебування |
Ногайськ, Петербург, Київ, Волинь, Чернігівщина, Миргород |
Увійшов в коло дитячого читання |
|
Письменник |
Український маляр і графік романтично-народницького напряму, етнограф, архітектор |
Основні дефініції щодо постаті |
Педагог, засновник Миргородського краєзнавчого музею |
Нагороди, звання, відзнаки |
У Миргороді відкрито меморіальні дошки, присвячені О. Г. Сластіону. 20 травня 2015 року в Полтаві Жовтневий провулок було перейменовано на провулок Опанаса Сластіона. Меморіальна дошка Опанасові Сластіону встановлена на стіні гончарної слави в Опішні. |
Літературознавчі статті |
Матеріали з Інтернету:
Бондаренко О. 14 січня 1855 р. народився видатний український зодчий Опанас Сластіон [Електронний ресурс] / О. Бондаренко // Рідна країна : [вебсайт]. — Режим доступу: https://ridna.ua/2021/01/14-sichnya-1855r-narodyvsya-vydatnyj-ukrajinskyj-zodchyj-opanas-slastion/ (дата звернення: 25.05.2025). — Назва з екрана.
Захарчук О. Славний син України [Електронний ресурс] : до 165-ліття Опанаса Сластіона / О. Захарчук // Музика : [вебсайт]. — Режим доступу: https://mus.art.co.ua/slavnyy-syn-ukrainy-do-165-littia-opanasa-slastiona/ (дата звернення: 25.05.2025). — Назва з екрана.
Сластіон Опанас Георгійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Сластіон_Опанас_Георгійович (дата звернення: 25.05.2025). — Назва з екрана.
Опанас Сластіон [Електронний ресурс] : 1855–1933 // Бібліотека українського мистецтва : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/slastion-opanas/ (дата звернення: 25.05.2025). — Назва з екрана.
Шевелєва М. Опанас Сластіон – живописець, архітектор, краєзнавець [Електронний ресурс] / М. Шевелєва // Український інтерес : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uain.press/blogs/1150626-1150626 (дата звернення: 25.05.2025). — Назва з екрана.
Шибанов Г. Доля митця-новатора. Творчість Опанаса Сластьона [Електронний ресурс] / Г. Шибанов // Сад українського модерну : [вебсайт]. — Режим доступу: https://parafia.org.ua/SUM/about/ (дата звернення: 25.05.2025). — Назва з екрана.
У фондах НБУ для дітей:
Власенко А. Земські школи Опанаса Сластіона [Образотворчий матеріал] : фотоальбом : до 100-річчя спорудження зем. шк. Лохвиц. повіту Полтавщини / А. Власенко ; худож. оформ. К. Марценківського, С. Горобця ; фотоіл. авт., С. Степанової. — Київ : Архистратиг, 2016. — 151 c. : фотоіл.
Полтавський художній музей [Образотворчий матеріал] = Полтавский художественный музей = Poltava Museum of Art = Poltava Art Museum : альбом / авт.-упоряд. К. Г. Скалацький ; макет, оформ. та худож. ред. О. Школяренко. — Київ : Мистецтво, 1982. — 151 с. : репрод. — [С. 94-95].
Силин О. Народ мій є! Народ мій завжди буде! / О. Силин ; упоряд. С. Бакута. — Київ : Кобза, 2003. — 463 с. : іл., портр. — [С. 155-157].
Українське мистецтво та архітектура кінця ХІХ – початку ХХ ст. / П. Білецький [та інш.] ; Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології. — Київ : Наукова думка, 2000. — 238 с. : іл. — [С. 198-209]. |
Бібліографія |
У фондах відділу рідкісних та цінних видань НБУ для дітей:
Українські народні казки, вибрані для дітей / упоряд. Б. Грінченко ; з мал. худож. І. Бурячка, О. Сластьона й А. Іванова ; обгортка худож. І. Бурячка. — Вид. друге. — Київ : Український учитель, 1910 (Київ : Друкарня 1-ї Київської Артілі Друкарської Справи). — 193 с. : іл.
Шевченко Т. Гайдамаки / Т. Шевченко ; іл. худож. П. Сластьона відтворено з репрод. вид.: Тарас Шевченко. Гайдамаки, 1886. — Київ : Дніпро, 1969. — 102 с. : іл. |
Іконографія |

Захарчук О. Славний син України [Електронний ресурс] : до 165-ліття Опанаса Сластіона / О. Захарчук // Музика : [вебсайт]. — Режим доступу: https://mus.art.co.ua/slavnyy-syn-ukrainy-do-165-littia-opanasa-slastiona/ (дата звернення: 25.05.2025). — Назва з екрана. |
Аудіо- та відеоматеріали (якщо є у відкритій колекції радіо чи інших джерелах) |
|
Електронні ресурси (посилання на електронні ресурси) |
«Опанас Георгійович Сластіон» [Електронний ресурс] : 1855-1933 // Національна бібліотека України для дітей : [вебсайт]. — Режим доступу: https://chl.kiev.ua/default.aspx?id=10486 (дата звернення: 25.05.2025). — Назва з екрана. |
Біографічна довідка |
Опанас Георгійович Сластіон (Сластьон) один із видатних діячів української культури, який зробив вагомий внесок у різні галузі мистецтва. Насамперед як професійний художник в українське образотворче мистецтво (живопис, графіка, пейзаж, портрет); в архітектуру – один із фундаторів новітньої архітектури, так званого українського архітектурного модерну; а також у музику – бандурист (засновник Першої селянської капели бандуристів імені Тараса Шевченка), кобзар (артистично виконував українські народні думи); у фольклористику – записував на фонографі спів і гру кобзарів; в етнографію – збирав і змальовував зразки народного мистецтва – вишивок, орнаменту, різьби, кераміки, архітектурних мотивів і, загалом, української та запорозької старовини; в педагогіку – викладав малювання в Художньо-промисловій школі імені Миколи Гоголя в Миргороді (1900–1928), навчав кобзарського мистецтва. Народився Опанас Георгійович 15 грудня 1855 року у м. Бердянську Таврійської губернії. Згодом родина переїхала до старовинного містечка Ногайська, де й минуло дитинство маленького Панька. Його батько Георгій був із кріпаків Золотоноші. Працював реставратором церковного живопису та іконописцем і став першим учителем Опанаса з малювання. Мати Марія передала синові любов до українських пісень, захоплення усною народною творчістю. Вона знала безліч казок, переказів, прислів’їв. Водночас із малюванням хлопчик тягнувся і до музики. Великий вплив на Опанаса мав їхній сусід Гордій Смоктій художник й людина надзвичайно музично обдарована (він був музикантом і грав на кількох інструментах). Навчання в художній школі дало можливість Опанасові у 1874 році успішно підготуватись і вступити до Академії у Петербурзі на правах вільного слухача. Навчався Сластіон добре, сумлінно, успішно складав іспити. Під час літніх канікул Опанас виїжджав в Україну у Полтавську губернію, збирав етнографічні матеріали, писав етюди. За ряд етюдів весною 1877 року його нагородили двома срібними медалями. Успіхи в навчанні надихнули юнака і він до 1882 року повністю закінчив курс наук. Зоставалося подолати лише останній бар’єр – взяти участь у конкурсі на золоті медалі. Але несподівано – наприкінці 1882 року Опанаса було виключено з Академії у званні класного художника III ступеня. Опанас мав успіхи, мав відзнаки, але йому не подарували шансу участі у конкурсі й отриманні звання вільного художника. Провідною темою творчості Опанаса Сластіона були історія, життя і побут українського народу. Багато років їздив Україною, змальовував та збирав зразки народного мистецтва, фольклорний матеріал та записував на фонографі спів і гру кобзарів, також сам артистично виконував думи. Зібрані матеріали опрацьовував як альбоми: української та запорозької старовини, орнаменту, вишивок, різьби, кераміки, архітектурних мотивів. Сластіон як викладач малювання Миргородської промислово-художньої школи ім. М. Гоголя ділився багатим досвідом зі своїми учнями. Понад п’ятдесят років художник працював над створенням портретів виконавців дум – кобзарів (1875–1928 рр). Саме у цьому і полягає велика заслуга Опанаса Георгійовича, адже він першим в історії етнографії почав збирати біографічні дані співців, створював їхні портрети, записував думи. Відійшов у вічність Опанас Георгійович Сластіон 24 вересня 1933 року, на 79 році життя. Поховали митця на Троїцькому цвинтарі Миргорода. Його непересічна постать захоплює усіма гранями мистецького таланту. |
|