Стеценко Василь Кіндратович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Стеценко Василь Кіндратович

псевдоніми

криптоніми

Роки життя

дата народження

27 грудня 1901 року

дата смерті

9 грудня 1971року

Географічний аспект

місце народження

с. Козацьке на Черкащині

місце смерті

Київ

місця перебування

Київ

Увійшов в коло дитячого читання

Письменник

Український графік

Основні дефініції щодо постаті

Нагороди, звання, відзнаки     

Стисла біографічна довідка

Матеріали з Інтернету:

Стеценко Василь Кіндратович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/ Стеценко_Василь_Кіндратович (дата звернення: 25.02.2026). — Назва з екрана.

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

Пильчевська Т. Колючка / Т. Пильчевська ; обкл., дереворити та худож.-техн. оформ. В. Стеценка. — Харків ; Київ : Держ. вид-во України, 1930 (Київ : Друкарня КХІ). — 16 с. : іл.

Іконографія

Біографічна довідка

Стеценко Василь – український графік. Народився 27 грудня 1901 року в селі Козацькому (нині – Звенигородський район Черкаської області).
Протягом 1926-1930 років навчався на поліграфічному факультеті Київського художнього інституту в Олексія Усачова, Василя Касіяна, Софії Налепинської-Бойчук. Брав участь у республіканських виставках з 1930 року, зарубіжних – з 1932 року.
Після Другої світової війни повернувся в Україну, співпрацював із Київським книжковим видавництвом.
Працював у галузях плаката, книжкової і промислової графіки, переважно в техніці гравюри на дереві. Серед робіт: серія офортів «Дніпро» (1940-1941), «Переправа через Дунай» (1943),«Пам’ятник Тарасові Шевченкові в Києві» (1947, дереворит).
Оформлював вибрані твори Максима Рильського, Павла Тичини, Лесі Українки (1947), Володимира Самійленка (1958), Анатолія Свидницького (1959). Книги «Мудрість народна», «Старий український гумор і сатира» (1959); «Україна сміється!» (1960). У 1961-1969 роках виконував екслібриси.
Помер у Києві 9 грудня 1971 року.