Терещенко Микола Іванович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Терещенко Микола Іванович

псевдоніми

криптоніми

дівоче прізвище

Роки життя

дата народження

13 вересня 1898 року

дата смерті

1966 року

Географічний аспект

місце народження

с. Щербинівка Золотоніського повіту Полтавської губернії

місце смерті

Київ

місця перебування

Золотоноша, Київ, Ташкент, Київ

Увійшов в коло дитячого читання

Увійшов у коло дитячого читання

Письменник

Український поет і перекладач

Основні дефініції щодо постаті

Спершу належав до груп символістів «Музагет», пізніше – до літературних організацій «Комункульт», «Жовтень», а з 1927 до ВУСПП

Нагороди, звання, відзнаки     

Літературознавчі статті

Матеріали з Інтернету:

Терещенко Микола Іванович [Електронний ресурс] // Вікіпедія : [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Терещенко_Микола_Іванович (дата звернення: 16.07.2026). — Назва з екрана.

Терещенко Микола Іванович [Електронний ресурс] : поет, перекладач // Черкаська ОУНБ імені Тараса Шевченка : [вебсайт]. — Режим доступу: http://new.library.ck.ua/index.php/component/content/category/kraieznavstvo/vydatni-kraiany/t/tereshchenko-mykola-ivanovych?Itemid=350 (дата звернення: 16.07.2026). — Назва з екрана.

Терещенко Микола Іванович – український поет, перекладач [Електронний ресурс] // ДНЗ «Уманський професійний аграрний ліцей» : [вебсайт]. — Режим доступу: http://upal.com.ua/125-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-tereshhenka-mikoli-ivanovicha-ukra%D1%97nskogo-poeta-perekladacha/ (дата звернення: 16.07.2026). — Назва з екрана.

У фондах НБУ для дітей:

Зеров М. Українське письменство / М. Зеров ; упоряд. М. Сулима ; ред. М. Москаленко — Київ : Основи, 2003. — 1301 с. : фотоіл. — [С. 440-441].

Самі про себе = About themselves : автобіогр. укр. митців 1920-х років / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України ; упоряд., [передм.] Р. Мовчан. — Київ : КЛІО, 2015. — 638 с. : іл., фотоіл., портр. — [С. 399-400].

Славутич, Яр. Меч і перо : вибр. дослідження, ст. та огляди / Яр Славутич. — Київ : Дніпро, 1992. — 413 с. — [С. 323-324].

Українське Диво : поетич. антол. Кн. 2 / упоряд., ред., комент., бібліогр. довідки В. Коломійця. — Київ : Укр. письменник, 2005. — 535 с. : іл. — [С. 504-509].

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

Терещенко М. Сенька-арсеналец / М. Терещенко ; пер. с укр. Н. Ушакова ; рис. Б. Крюкова. — Киев : Культура, 1930. — 12 с. : іл.

Терещенко М. Цень-Цань / М. Терещенко ; рис. Б. Крюкова ; пер. с укр. Н. Ушакова. — Киев : Культура, 1930. — 15 с. : іл.

Іконографія

Аудіо- та відеоматеріали (якщо є у відкритій колекції радіо чи інших джерелах)

Електронні ресурси (посилання на електронні ресурси)

Біографічна довідка

Микола Іванович Терещенко – поет, перекладач, літературознавець, культурно-громадський діяч – залишив яскравий слід в історії української культури. Він був одним із фундаторів нової української поезії.
Народився Микола Терещенко 13 вересня 1898 року у с. Щербинівка на Полтавщині. Дитячі та юнацькі роки майбутнього поета минали на хуторі Ходаківці під Чорнобаєм. Змалку проявляв велику цікавість до читання та літератури. Батьки заохочували прагнення сина до освіти. Навчався у Золотоніській земській гімназії, потім у Київському політехнічному інституті.
Ще в гімназії почав писати вірші. 1924 року вийшла перша поетична збірка «Лабораторія». Її він готував у Золотоноші, працюючи у повітовому відділі народної освіти.
З 1925 по 1934 роки Терещенко був редактором журналу «Життя і революція». У грудні 1937 року репресований і провів у таборах понад три роки. У післявоєнні роки був редактором Держлітвидаву й обіймав цю відповідальну посаду майже два десятиліття.
М.І. Терещенко – автор понад 20 поетичних збірок (1924-1963). У поетичному доробку майстра слова переважала громадянська лірика, сповнена пафосу будівництва нового життя, його творчість відзеркалювала тогочасні реалії. Але, як наголошує більшість літературних критиків, твори поета відзначалися глибоким філософським змістом, тонким ліризмом і часом новаторською формою вірша.
Крім того, М.Терещенко багато перекладав, зокрема в його перекладах вийшли три збірки Еміля Верхарна, антологія узбецької поезії, багато збірок перекладів інших авторів.
У 1966 році вийшла друком його фундаментальна праця «Літературний щоденник» – книжка про майже 6 тисяч письменників світу, своєрідна енциклопедія. Саме вона й стала лебединою піснею письменника. Його земне життя скінчилося 30 травня 1966 року, а вічний спочинок він знайшов на Байковому кладовищі.
Уже посмертно за унікальні заслуги перед українською літературою Миколу Терещенка було поціновано премією імені М. Рильського.
У 1968 році у Києві на честь Миколи Терещенка названо вулицю.