 |
|
|
СУТІНКИ у бібліотеці
Бібліотечні СУТІНКИ – довгоочікуване і бажане свято для найактивніших учасників «Зимових пригод» було таким, як і планували бібліотекарі: загадковим і повним сюрпризів, трохи страшним, але водночас і веселим, з випробуваннями та складними завданнями. Під час виконання завдань перевірялися і моральні якості учасників – готовність допомогти та виручити друзів з біди, віддати за тих, хто опинився на лаві штрафників, аж три ключі, які так важко здобувалися у складних завданнях.
  
Події вечірньої пригодницької гри були для читачів абсолютним сюрпризом – бібліотекарям суворо заборонялося розголошувати їх заздалегідь. Батькам, які давали письмовий дозвіл на участь своїх дітей у пригодах, і читачам, які виграли такий бажаний квиток, будо відомо лише, що свято проходитиме у закритому режимі з 17 до 19 години без участі дорослих членів сімей – тільки обрані читачі і обрані працівники бібліотеки, які на цей час перетворилися в «людей у чорному». Учасників спочатку здивувала така метаморфоза: їхні улюблені і завжди усміхнені бібліотекарі раптом перетворилися на суворі мовчазні неприступні персонажі, які дають завдання і зовсім не допомагають його виконувати.
  
Гра розпочалася одразу біля входу. Учасників зустрічали люди в чорному, забирали у них квитки, надягали на руку браслети з надписом СУТІНКИ та розводили у дві різні кімнати – тобто команди формувалися випадковим чином і друзі опинялися по різні боки. Чергові привиди охороняли учасників і не відповідали на жодні запитання. Через 15 хвилин до дітей вийшли супроводжуючі: ключник, а також єдина людина, яка була їм другом і помічником у СУТІНКАХ – лідер-бібліотекар. І гра почалася! Мета – зібрати якомога більше ключів і розкрити таємницю СУТІНОК. За одну годину двом командам гри довелося пройти 13 різноманітних і доволі складних випробувань у різних куточках бібліотеки.
  
І добре, коли на локацію дозволено вхід усім учасникам, тоді хоч не так страшно і можлива підказка. А коли вхід до кабінету Головного мудреця лише для одного учасника, запитання складні і допомоги немає, а команда чекає, що ти вийдеш з кабінету з ключем??! А ви намагалися знайти за одну хвилину ключ у темній кімнаті при світлі мобільного телефону, коли немає жодної підказки, і ти шукаєш цей ключ на підлозі, а він прикріплений скотчем до стіни?! Не знайшов – на лаву штрафників. І чи захоче викупити тебе команда за три ключі, коли ти не здобув жодного? Як показала гра, не усі впоралися саме з цим випробуванням: одна з команд не захотіла викупити двох своїх штрафників, і добрим бібліотечним привидам довелося викрадати їх з лап охоронців та повертати у гру.
     
Друга частина гри проходила в актовій залі після того, як команди пройшли свої маршрути, зібрали усі можливі ключі та відгадали пароль, який відчинив їм двері до актової зали. Пароль до речі був нескладний, а підказки були і на локаціях, і на стінах бібліотеки: «Розшукується Андрій Кокотюха!», але хвилин п’ять усі нервували, доки не почули відповідь Стража брами: «Пароль вірний, вхід дозволено!».
  
На запрошення бібліотеки письменник Андрій Кокотюха став спеціальним гостем СУТІНОК – загадковим незнайомцем, якого розшукували читачі, які ще не читали його книг, і бажаним гостем для прихильників його творчості. Інтерв’ю з письменником завершилося зйомками відеоінтерв’ю. Ми щиро вдячні цьому прекрасному письменику, який погодився підтримати умови гри та чудово вжився в образ. Гадаємо, що усі діти, які слухали пана Андрія, прочитають його книги.
 
Рівно о 19-00 за дітьми прийшли батьки, і ніхто з них, з учасників гри, і майже ніхто з бібліотекарів не знав, що за дверима на всіх очікував ще один грандіозний сюрприз – вогняне фаєр- шоу! «Киевский огненный театр» влаштував такий яскравий фінал бібліотечних пригод, за що їм щиро вдячні читачі, бібліотекарі, а також мешканці вулиці Баумана. Їх завчасно попередили про вогняне шоу і запросили на свято. Батьки радо відгукнулися і прийшли на феєрію вогню зі своїми маленькими дітками.
Колектив Національної бібліотеки України для дітей сподівається, що фінал СУТІНОК додав тепла і світла до нашого життя, сповненого тривог і трагічних переживань…
Більше фото та відео дивіться на сторінках бібліотеки вКонтакті та у Facebook
|