Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Гагенмейстер Володимир Миколайович ( в дитинстві Карл-Річард)

псевдоніми

-

криптоніми

-

справжнє прізвище

-

Роки життя

дата народження

30 червня 1887 року

дата смерті

20 січня 1938 року

Географічний аспект

місце народження

Виборг

місце смерті

Розстріляний 20 січня 1938 року в Києві

місця перебування

Петербург, Псков, Кам’янець-Подільський, Харків, Київ

Увійшов в коло дитячого читання

Письменник

Український графік, видавець

Створив:

• серії літографій архітектурних пам'яток Поділля;
• портрети Устима Кармелюка й Тараса Шевченка;
• альбом «Старий Кам'янець-Подільський»;
• праці «Стінні розписи на Поділлі»;
• «Селянські настінні розписи Кам'янеччини…»;
• «Гутне скло».

Основні дефініції щодо постаті

Мистецтвознавець

Нагороди, звання, відзнаки     

У Кам’янці-Подільському його ім’ям названо вулицю

Літературознавчі статті

Відомості в Інтернет:

Будзей О. Вічний Гагенмейстер [Електронний ресурс] / О. Будзей // Подолянин. — 2017. — 9 черв. — Режим доступу: http://podolyanin.com.ua/history/8024/ (дата звернення: 07.10.2020). — Назва з екрана.

Будзей О. Кожен достойний енциклопедії [Електронний ресурс] / О. Будзей // Подолянин. — 2017. — 17 трав. — Режим доступу: http://podolyanin.com.ua/history/8021/ (дата звернення: 07.10.2020). — Назва з екрана.

Будзей О. Прибалтієць, що став українцем [Електронний ресурс]  / О. Будзей // Подолянин. — 2012. —  8 черв. — Режим доступу: http://podolyanin.com.ua/history/7716/ (дата звернення: 07.10.2020). — Назва з екрана.

Володимир Миколайович Гагенмейстер [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гагенмейстер_Володимир Миколайович (дата звернення: 07.10.2020). — Назва з екрана.

Володимир Миколайович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України: [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=28108 (дата звернення: 07.10.2020). — Назва з екрана.

Козлова Н. Художник і педагог [Електронний ресурс]  / Н. Козлова // Uahistory [вебсайт]. — Режим доступу: https://tovtry.com/ua/history/statti/hudozhnyk_i_pedagog.html (дата звернення: 07.10.2020). — Назва з екрана.

Черкаська Г. Гагенмейстер Володимир [Електронний ресурс]  / Г. Черкаська // Uahistory [вебсайт]. — Режим доступу: https://uahistory.com/topics/famous_people/10085 (дата звернення: 07.10.2020). — Назва з екрана.

В фондах НБУ для дітей:

Завальнюк Олександр Михайлович. Минуле і сучасне Кам’янця-Подільського: політики, військові, підприємці, діячі освіти, науки, культури й медицини : Іст. нариси. Вип. 1 / Завальнюк, Олександр Михайлович, Комарніцький, Олександр Борисович ; Громадська організіція «Партія відродження Кам’янця-Подільського». — Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2003. — 316 с. [С.129-135].

Бібліографія

В фондах відділу рідкісних та цінних видань НБУ для дітей:

Українка Леся. Лісова пісня : драма-феєрія в 3 д. / Л. Косач ; іл. І. Їжакевича ; опр. і форзац В. Гагенмейстера. — Харків ; Київ : Держ. літ. вид-во, 1937. — 145 с. : іл., ноти.

Іконографія

Черкаська Г. Гагенмейстер Володимир [Електронний ресурс] / Г. Черкаська // Uahistory [вебсайт]. — Режим доступу: https://uahistory.com/topics/famous_people/10085 (дата звернення: 07.10.2020). — Назва з екрана.

Володимир Миколайович Гагенмейстер [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гагенмейстер_Володимир Миколайович (дата звернення: 07.10.2020). — Назва з екрана.

Електронні ресурси

Біографічна довідка

Гагенмейстер Володимир Миколайович – український графік, мистецтвознавець і видавець.
Народився 12 червня 1887 р. у м. Виборгу (тепер Ленінградська обл.) у родині військового чиновника. Походив із прибалтійських дворян (рід із 1624 р. належав до лицарства Ліфляндії гербу «Гаген», а по жіночій лінії – до польського гербу «Равіч»).
У 1893 р. родина опинилася у Пскові, де Володимир Миколайович вступив до Губернської чоловічої гімназії, згодом був переведений до Сергієвського реального училища, яке закінчив у 1904 р. У 1912 р. закінчив Петербурзьке художньо-промислове училище мецената барона О. Штігліца за спеціальністю історія прикладного мистецтва, композиція та одержав звання художника прикладного мистецтва. Із 1913 р. працював штатним викладачем ліплення, живопису, геометричного і проекційного креслення художньо-промислової школи ім. Н. Ф. Фан-дер-Фліта у м. Пскові.
У 1915 р. перебував у відрядженні і в Поволжі, Україні та на Кавказі, де студіював і збирав пам'ятки культурної спадщини народного мистецтва. У майбутньому ці матеріали стали основою для написання наукових праць.
Із 1916 по 1933 рр. працював директором художньо-ремісничих учбових майстерень у м. Кам’янець-Подільський. Викладав композицію, графіку, історію всесвітнього прикладного мистецтва. При школі організував майстерню літографії, яка працювала з 1921-1931 рр. Водночас займався дослідженням народного мистецтва , викладав мистецтвознавство в Кам’янець-Подільському університеті (згодом Інститут народної освіти). У 1921 р. в м. Кам’янці-Подільському був створений Комітет охорони пам'яток старовини, мистецтва, природи, який очолював професор-історик П. Клименко, його співробітниками були викладачі ІНО археолог його співробітниками були викладачі ІНО археолог Ю. Сіцінський, історик Е. Станішевський, мистецтвознавець і художник В. Гагенмейстер.
У 1925 р. в місті постав ще один науковий осередок – Кам’янець-Подільське наукове товариство при Українській Академії Наук, активним діячем цього товариства був В.Гагенмейстер. Школа Гагенмейстера перетворилася на справжній українознавчий осередок, тому більшовики його закрили, а студентів перевели до Балахни Горьківської області.
У 1933 р. художника запросили викладати графіку і композицію до Харківського Поліграфічного інституту. У 1936 р. він переїхав до Києва, де очолив експериментально-художні майстерні при Київському державному музеї українського мистецтва. Його творча праця була спрямована на розвиток і популяризацію українського національного мистецтва. Того ж року з його оправою й форзацом вийшла «Лісова пісня» Лесі Українки в Держлітвидаві України, наступного року – Шевченкові «Поеми». Заарештували Гагенмейстера вночі проти 12 грудня 1937 року. Постановою трійки Київського облуправління НКВС від 31 грудня його звинуватили в участі в українській націоналістичній організації та в шпигунстві на користь буржуазної Польщі. Володимира Миколайовича розстріляли 20 січня 1938 року у підвалах Жовтневого палацу.
Реабілітований посмертно 31 березня 1971 р. військовим трибуналом Київського військового округу.