|
Нагороди, звання, відзнаки |
За свою діяльність був удостоєний звання заслуженого діяча мистецтв УРСР (1943), народного художника УРСР (1957), члена-кореспондента Академії мистецтв СРСР (1958), народного художника СРСР (1963). Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1969).
У 1998 році було започатковано премію імені Михайла Дерегуса в галузі образотворчого мистецтва, першими лауреатами якої стали талановиті українські митці І.Карпова, І.Мельничук, М.Химич.
25 жовтня 2004 року Національний банк України увів до обігу ювілейну монету номіналом 2 гривні, присвячену 100-річчю від дня народження Михайла Дерегуса.
У Києві на будинку по вулиці Володимирській, 9, де в 1973-1997 роках жив Михайло Дерегус, установлено бронзову меморіальну дошку. |
|
Стисла біографічна довідка |
Матеріали з Інтернету:
Дерегус Михайло: 1904-1997 [Електронний ресурс] // Grynyov Art Collektion: [вебсайт]. — Режим доступу: http://grynyov.art/artist/deregus-mihajlo (дата звернення: 21.09.2021). — Назва з екрана.
Дерегус Михайло Гордійович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Дерегус_Михайло_Гордійович (дата звернення: 21.09.2021). — Назва з екрана.
Дерегус Михайло Гордійович [Електронний ресурс] // Енциклопендія сучасної України: [вебсайт]. — Режим доступу: https://esu.com.ua/search_articles.php?id=26095 (дата звернення: 21.09.2021). — Назва з екрана.
Дерегус Михаил Гордеевич [Електронний ресурс] // Артгалерея Nostalgie. Живопись эпохи соцреализма: [вебсайт]. — Режим доступу: http://art-nostalgie.com.ua/Deregus_MG.html (дата звернення: 21.09.2021). — Назва з екрана.
Михайло Гордійович Дерегус – графік і живописець, член-кореспондент Академії мистецтв України [Електронний ресурс] // Library Art Blog ~ Відділ мистецтв МСМБ «Молода гвардія» : [вебсайт]. — Режим доступу: https://artlibraryblog.wordpress.com/2020/04/22/михайло-гордійович-дерегус-графік-і/ (дата звернення: 21.09.2021). — Назва з екрана.
Михайло Дерегус : 1904-1997 [Електронний ресурс] // Бібліотека українського мистецтва: [вебсайт]. — Режим доступу: http://uartlib.org/ukrayinski-hudozhniki/deregus-mihaylo/ (дата звернення: 21.09.2021). — Назва з екрана.
Михайло Дерегус. Офорти [Електронний ресурс] // Дирекція виставок: [вебсайт]. — Режим доступу: http://dvnshu.com/archiv/128-mihaylo-deregus-oforti.html (дата звернення: 21.09.2021). — Назва з екрана.
Ткачова Л. Дерегус Михайло Гордійович / Л. Ткачова [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. – Київ: «Наукова думка», 2004. – 688 с.: іл. — Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Deregus_M (останній перегляд: 21.09.2021).
У фондах НБУ для дітей:
Білецький П. Михайло Дерегус : Альбом: живопис, графіка / О. Білецький. – Київ : Мистецтво, 1987. – 136 с. : іл.
Український живопис [Образотворчий матеріал] = Украинская живопись = Ukrainian Painting = Peinture Ukrainienne : сто вибр. творів : альбом / авт.-упоряд. Ю. В. Белічко ; макет та худож. оформ. О. Д. Стеценка. – Київ : Мистецтво, 1989. – 191 c. : репрод. – [С. 80].
Співець історії та краси української землі : до 105-річчя від дня народж. укр. нар. худож. М. Дерегуса : бібліогр. нарис для організаторів дит. читання / Державний заклад «Національна бібліотека України для дітей» ; уклад. Н. Турчин ; ред. Н. Скоморовська. – Київ : [б. в.], 2009. – 12 с. – Бібліогр.: с. 10-11.
Чорнобривцева О. Художники : yариси / О. Чорнобривцева. – Київ : Молодь, 1987. – 175 с. : 32 окр. арк. іл. – [С. 22-29].
Шаров І. Художники України: 100 видатних імен / І. Шаров, А. Толстоухов. – Київ : АртЕк, 2007. – 479 с. : портр. – [С.122-126]. |
|
Бібліографія |
У фондах відділу рідкісних та цінних видань НБУ для дітей:
Книги
Іваненко О. Маяк : казка / О. Іваненко ; іл. М. Дерегуса. – [Київ] : Дитвидав, 1941. – 32 с. : 4 вкл. арк. іл.
Франко І. Казки / І. Франко ; мал. М. Дерегуса, С. Григор’єва. – Харків ; Одеса : Дитвидав, 1935. – 28 с. : іл.
Мар’ямов О. Кораблик / О. Мар’ямов ; мал. та обкл. М. Дерегуса. – [Одеса] ; [Харків] : Дитвидав, [1934]. – 15 с. : іл.
Сказбуш М. Петрик Рубант : повість / М. Акулов ; мал. та обкл. худож. М. Дерегуса ; пер. С. Ковганюка. – Вид. 2-е, переробл. – Київ ; Одеса : Дитвидав ЦК ЛКСМУ, 1940. – 118 с. : іл.
Бедзик Д. Невільник : драмат. етюд / Д. Бедзик ; мал. худож. М. Дерегуса ; ред. Є. Борисова. – Харків ; Одеса : Вид-во дит. літератури ЦК ЛКСМУ, 1939. – 24 с. : іл.
Періодичні видання
Журнал «Жовтеня»
Секретне слово/ Н. Розін ; мал. М. Дерегуса // Жовтеня. – 1933. – № 6.
Грак / О. Донченко ; мал. М. Дерегуса // Жовтеня. – 1933. – № 11 .
Харитя / М. Коцюбинський ; мал. М. Дерегуса // Жовтеня. – 1938. – № 5.
Давня весна / О. Донченко ; мал. М. Дерегуса // Жовтеня. – 1938. – № 7.
Дівчинка з сірниками / Г.-Х. Андерсен ; мал. М. Дерегуса // Жовтеня. – 1938. – № 12.
Журнал «Піонерія»
Варнак / Т. Шевченко ; мал. М. Дерегуса // Піонерія. – 1938. – № 3 .
Коні не винні / М. Коцюбинський ; мал. М. Дерегуса // Піонерія. – 1938. – № 4.
Мачуха / І. Муратов ; мал. М. Дерегуса // Піонерія. – 1938. – № 12.
Маяк / О. Іваненко ; мал. М. Дерегуса // Піонерія. – 1940. – № 7-8. |
|
Біографічна довідка |
Михайло Гордійович Дерегус народився 5 грудня 1904 р. у с. Веселе (нині Харківський район Харківської області) у селянській сім'ї. З раннього дитинства захопився малюванням. Його дитячі роки та юність припали на тяжкі буремні роки — час революцій, переворотів, кровопролитних воєн, проте вони не зламали віри в його майбутнє — стати художником. Так, у 19231930 pp. Михайло Дерегус навчався в Харківському художньому інституті, де займався у творчих майстернях відомих художників-педагогів М. Шаронова, С. Прохорова, М. Бурачека та О. Кокеля. Після успішного закінчення навчання Михайло з головою поринув у творчу роботу, працюючи водночас викладачем у рідному інституті. Уже перші живописні та графічні роботи 30-х років молодого митця М. Дерегуса привернули загальну увагу.
Закінчивши художній інститут, почав викладати в ньому з перервами з 1932 до 1941 рр., потім – з 1944 до 1950 рр.
Водночас з 1934 року викладав у Харківському художньому училищі. У 1944–1946 рр. обіймав посаду директора Державного музею українського мистецтва. З 1956-1962 рр. – голова правління Спілки радянських художників України. З 1962 року працював в Академії мистецтв СРСР як керівник графічної майстерні. З 1995-го року – професор Української академії мистецтв (нині НАОМА).
Твори:
Живопис: «Відпочинок» (1932), «Колгоспне свято», «Трипільська трагедія» (обидва – 1935), «Дружина» (1947), «Переяславська рада» (1954), «Тарас Бульба на чолі війська» (1955), «Тарас слухає кобзаря» (1956), «По дорозі на Кирилівку», «Перебендя» (обидва – 1961), «Народження пісні» (1967), «Голод. 33-й рік» (1988), «Дружина в червоному» (1989), «Над Збручем» (1990), «Напередодні» (1992); Цикли: Хмельниччина» (1945), «Степ» (1970–80-і рр.).
Графіка:
Офорт: «Катерина» (1938), «Кодня», «Вітер» (обидва – 1940), «Русалка водяна» (1977).
Серії естампів: «Дорогами України» (1938–40), «Україна у вогні», «Дорогами війни», «Повернення» (1943), цикл «Українські народні думи та історичні пісні» (1947–70), «Дума про козака Голоту» (1960).
Ілюстрації: до поеми «Енеїда» І. Котляревського (1936), повістей «Майська ніч, або Утоплена» (1948), «Тарас Бульба» М. Гоголя, романів – «Переяславська рада» Н. Рибака (обидва – 1953), «Війна і мир» Л. Толстого (1953–82), повістей «Прогулка с удовольствием и не без морали», «Капитанша» (обидві – 1956), поем «Катерина» і «Наймичка» (1963) Т. Шевченка, оповідань Марка Вовчка (1958), драми «Лісова пісня» Лесі Українки (1971).
Плакати: «Геть фашистських інтервентів з Іспанії!» (1937), «Оживуть степи, озера» (1944); панно «Механізація» (1939).
Літографії: «Т. Шевченко в науці у дяка» (1937), «Тарас слухає оповідання свого діда» (1938); акварель «Т. Шевченко, І. Тургенєв та Марко Вовчок» (1938).
Серія малюнків: «Тарас читає буквар», «Тарас-пастух», «Т. Шевченко на горищі у Ширяєва», «Т. Шевченко – студент Академії мистецтв» (1949).
31 липня 1997 р. Майстра не стало. Пішов з життя останній корифей українського образотворчого мистецтва, який залишив по собі величезну спадщину. |