III. Бібліотека в житті братів Грімм 
Братів Грімм, і в першу чергу Якоба, можна сміливо назвати професійними бібліотекарями. Якоб Грімм пропрацював у бібліотеках більше 30 років, поєднуючи цю роботу з дослідницькою та викладацькою діяльністю.
Навчаючись у Марбурзькому університеті, Якоб подружився з професором Савіньї. Він обожнював свого вчителя, користувався його домашньою бібліотекою. Перебуваючи в Парижі, Савіньї викликав 20-річного Якоба допомогти йому в науковій роботі, і той не зміг відмовити, хоча й довелося перервати навчання в університеті. Так Якоб опинився в Парижі й прожив там рік. За дорученням Савіньї довгі години проводив він у Національній бібліотеці Парижа, де навчався розшифровувати старі манускрипти, робив виписки з рукописних і друкованих матеріалів. У вільний від цієї напруженої роботи час займався дослідженнями старонімецької літератури. Це юнацьке захоплення згодом переросло у справу його життя. Саме тоді він вирішив стати викладачем і займатися науковими дослідженнями в галузі германістики.
У 1806 році Якоб повертається з Парижа до міста Кассель, де мешкала його родина. Місто було зайняте французькою армією, але Якобу дивом, за рекомендацією історика Йоганна фон Мюллера, вдається влаштуватися на роботу. Він отримує місце бібліотекаря, а згодом і керуючого особистою королівською бібліотекою Жерома, брата Наполеона, в Кассельському замку. При прийомі на роботу французам було достатньо, що Якоб вже мав кілька друкованих робіт, жив рік у Парижі та непогано говорив французькою. Першим завданням для майбутнього академіка було написати великими літерами на дверях: «Особиста бібліотека короля».
На службі в Жерома він пропрацював вісім років. У 1813 році місто Кассель було звільнене від французів. Якоб Грімм як королівський бібліотекар отримав наказ упакувати найбільш цінні книги для відправки у Францію. Йому вдалося врятувати цінні манускрипти, бо про них не йшлося в наказі. На щастя, через рік усі книги повернулися в Кассель.
Після невеликої перерви у 1814 році Якоба знову поновлюють на посаді бібліотекаря в замку колишнього його власника курфюрста Вільгельма I, де він залишається на багато років. Посаду Секретаря Гессенської ланграфської бібліотеки з 1814 по 1829 рр. займав і Вільгельм Грімм. Бібліотечна робота ніколи не заважала, а навпаки сприяла творчій діяльності братів і часто була їхнім єдиним і основним заробітком.
У 1829 році директор Кассельської бібліотеки помер, його місце мало перейти до Якоба Грімма, але йому не запропонували цю посаду, і обидва брати Грімм, вражені такою несправедливістю, подали у відставку.
У Геттінгенський період (1831-1837 рр.) брати Грімм поєднували викладацьку діяльність з декількома годинами роботи бібліографами в бібліотеці університету, що нараховувала 200 тис. книжок.
За своїм внутрішнім складом Якоб Грімм був природженим дослідником, менш підходив для викладацької діяльності, ніж його емоційний брат Вільгельм. Строгість, скромність, точність і пунктуальність характеризують цю людину.
Повернутися назад Читати далі