"На Великдень": вірші, казки, оповідання
7 травня 2013, 17:02   Автор: Наталя Марченко

На Великдень : вірші, казки, оповідання :[для мол. та серед. шк. віку / упоряд. Ю. Березенко ; худож. С. Балух. – К. : Братське, 2013. – 92 с. : ілюстр.Для дітей молодшого шкільного віку

На Великдень. ОбкладинкаНині є сила-силенна різних свят! Одні з них присвячені вшануванню людей певної професії (як ось, День учителя), інші — певним значимим для усього народу історичним подіям (скажімо, День Незалежності), ще інші — запозичені з-закордону та святкуються, бо сподобалися й нам (до прикладу, День закоханих)… Але є Справжні Великі Свята! Ті, що торкнулися доль цілого людства й позначилися не на одному чи навіть десяти, а на тисячах людських поколінь! Саме таким є Свято Великодня.

Воно пережило тисячоліття, пронісши крізь морок і біль поступу цивілізації вічну радість Людської Надії та Божої Любові. І весь цей час у різних країнах світу люди знаходили щоразу нові слова, аби розповісти дітям, у чому сенс і суть Великоднього дива.

Автори цієї чудової збірочки також спробували знайти нові, сучасні та цікаві саме тобі слова, аби розказати про найрадісніше з християнських свят. Розказати з Вірою і Любов’ю, без мудрування та патетики. Розказати так, як розповідають найріднішим людям про саме сокровенне і найважливіше.

Візьми до рук це ошатне видання, — і ти не лише додаси собі кілька годин справжньої насолоди від цікавого і корисного читання, а й відкриєш для себе Світлу таємницю Христового Воскресіння!

Наталя Марченко

Дорослому читачеві

Чергова тематична збірочка казок, оповідань і віршів від київського видавництва «Братське» видана з ініціативи Київського молодіжного православного братства святих князів-страстотерпців Бориса і Гліба та з благословення Святійшого Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета і присвячена Великодню.

Від інших видань такого ґатунку, збірочку вирізняє, насамперед, сучасність і світськість її художньої мови та свідома скерованість на ВЕСЬ загал маленьких читачів, а не лише на суто православні воцерковлені родини. Не поступаючись ні малою краплею власне християнського розуміння та потрактування сенсу і суті Христового Воскресіння, автори намагалися знайти зрозумілі та цікаві сучасній дитині мистецькі засоби, аби привести її до розуміння внутрішнього сенсу, а не зовнішньої атрибутики Великодня. (Останнім, на жаль, часто грішать «виховні» та «розвивально-навчальні» видання, де центральною фігурою цього свята зазвичай опиняється «Великодній кошик» із крашанками та пасками…).

На те саме скеровані й ілюстрації Світлани Балух. Так, навіть традиційні яєчка-писанки на обкладинці збірочки  — живі та одухотворені у повному сенсі цього слова! Це не барвиста забавка у святковому кошику, а зав’язь Духу у гніздечку-Всесвіті. Це символ Пробудження!

Зібрані до видання твори дещо нерівноцінні за художніми якостями та звернені до дітей різного віку  — від наймолодших до підлітків. Тому, бажано, аби батьки попередньо самостійно визначалися, яке з оповідань, вірш чи казка найбільше доречні для прочитання саме їхній дитині. Адже у збірці є, до прикладу, як вправно заримовані декларативні вірші, що так і просяться до декламації на тематичному «ранкові» (як-от, Г. Манів «Вознесіння»), так і вишукані художні мініатюри, що потребують вже виробленого естетичного чуття (скажімо, Зоряна Живка «Ранок») та чудові настроєві вірші, співзвучні саме дитячій душі (як-от, Зоряна Живка «Привіт, горобчику! Ти знаєш…», Н. Трохим «Святкове», Д. Чередниченко «Великдень»).

Так само й казкові історії, що увійшли до збірки, різняться як жанрово, так і за складністю матеріалу та порушених авторами ідей. До наймолодших  читачів звернені переказані у казковій формі біблійні історії, основним засобом творення чарівного у яких виступає, на жаль, один і той самий художній прийом: епізоди з життя Христа показані очима тварин і дітей — віслюка Хамі та його маленької господарки Рут («Вхід Господній у Єрусалим» Н. Малетич), горобчика Цвірінька («Радісний ранок» Н. Гербіш) чи трійки друзів — рибки Блискітки, зайчати Вуханя та орляти Крилка («Услід за Ісусом» І. Хомин). Це вправно написані, легкі й цікаві оповідки. Але настільки схожі між собою лексично, стилістично та інтонаційно, що цілком могли б належати перу одного автора. Не надто вирізняються від них і казковий образок Н. Малетич «Як Марися з Мишкою писанки писали» та переказ «європейської казки» «Заячий Великдень» Л. Юрченко. Добірна мова, милі персонажі, зрозумілі дитині сюжети та настанови — все у цих творах варте пошанування та, переконана!, — знайде свого вдячного читача. Але невиразність індивідуального стилю та відсутність мистецької неповторності, що одна лише вирізняє художній текст від просвітницького, особливо помітні поряд із насмішкуватою, дивакуватою, але щирою «курячою» історією В. Чернишенка «Шкабатурчин Великдень» та вишуканою притчовою оповіддю В. Вздульської «Візьми мене за руку». У першій бачимо живі, з індивідуальною мовою та динамічними емоціями персонажі (нехай то просто курка чи старий Хаїм!) і відчуваємо тонко відтворений автором іскристий трагікомічний нерв власне єврейської оповіді. Щодо іншої, то за казковою історією олюднення закам’янілих «бабів» і «пальців» приховуються багаторівневі сенси, звернені як до підлітків, так і до їхніх батьків. Динамічне, засноване на діалозі письмо В. Вздульської захоплює читача у стрімкий незворотній рух до піку оповіді, заставляючи проживати, а не споглядати весь драматичний шлях маленької героїні — від жаху розуміння, що «заразилася» й сама стає частиною «кам’яного світу», до буквальної «дотичності» диву «Чоловіка, який говорить із каменями» та радості живого дотику все ще кам’яної, але вже ЛЮДСЬКОЇ руки батька…

На окрему розмову заслуговує також добірка вміщених до збірки оповідань. Є серед них дещо моралізаторські (сюжет надто «підігнаний» до потреб моральної настанови, ідеалізовані герої тощо), але вправно написані у традиційному просвітянському руслі розповіді про те, як «добрі люди» та «лихий випадок» навчають дитину мудрості («Котики» О. Радушинської), чи як «добрі люди» власним прикладом вчать дітей доброму («Великоднє послання із падолисту» Зоряни Живки). Є вишукані, виткані зі спогадів і роздумів художні образки («Світ красний, як писанка» Г. Кирпа) та ледь промальовані кількома емоційними штрихами начерки, де суть ховається у плетиві слів, а не подій («Дванадцять» Г. Ткачук). Але найбільше враження на мене справили чудова мініатюра В. Вздульської «Пес» та оповідання Зоряни Живки «Бася їде вечірнім потягом», яке вважаю найкращим у цій збірці твором. Перше привернуло увагу художньою достовірністю відтворення світу у переломленні «психології» Пса: читач не лише бачить, а й відчуває дійсність у всьому розмаїтті її «собачих» перспектив. Саме завдяки цьому тлу за буденною дитячою добротою раптом виразно проступає Велика Божа Людяність. Щодо іншого, то саме це оповідання Зоряни Живки можна назвати класичним у сенсі оптимального збалансування вкладеної ідеї та форми викладу. Невеличка історія прощання двох близнючок із улюбленою навчителькою та старшою подругою, яка від’їжджає додому, доступно й по-справжньому правдиво відкриває дитині саму суть найскладнішого — Радості Божого Воскресіння. В оповіданні немає жодного слова моральної настанови, жодної спроби «роз’яснити» чи «довести». Є лише жива мить буденного життя родини, стрімка й трішки метушлива мить невідворотного, але такого очікуваного прощання з близькою людиною, сповнена радості й очікування звісток, що обов’язково будуть… Оповідання вражає щемкою атмосферою справжнього: справжньої родинності й тепла стосунків, справжньої любові й тонкої внутрішньої дотичності одне одному, справжньої віри у Творця, і в своїх читачів, здатних відчути Його любов…

На загал, нова збірочка «Братського» справляє дуже добре враження. Вміщені у ній твори, попри все, мають найважливішу складову — непідробну щиру любов і повагу своїх авторів до маленького читача. А що кожен із них не просто людина творча, а ще й людина сердечно віддана Творцеві, книжечка залишає по собі теплий слід навіть у дорослій, уже дещо зачерствілій душі… Тож, певна, дитячу душу вона розворушить і зачарує!

Наталя Марченко


Коментарі до статті