Марія Чумарна. "Кумедна читанка. Від А до Я"
9 лютого 2011, 12:49   Автор: Наталя Марченко

Чумарна М. Кумедна читанка. Від А до Я / М. Чумарна ; худож. Л. Герасимчук ; передм. І. Дем’янова. – Тернопіль : Навчальна книга - Богдан, 2010. – 43 с. : іл. Для дітей дошкільного віку

М.Чумарна. Кумедна читанка. ОбкладинкаУчитися читати весело.
Особливо, коли ніхто тебе до того не примушує.
А коли ще й читання те цікаве-цікавенне, – то й геть весело!
Гадаю, чого-чого, а всіляких буквариків і читанок у твоєму житті була сила-силенна! Бо батьки та вчителі певні, що саме ці книжки найцікавіші й найпотрібніші кожній дитині, котра взялася до самостійного читання. Відтак, поки ти не переконаєш їх, що цілком спроможний самостійно впоратися з улюбленою енциклопедією чи збіркою казок, доведеться обходитися читанками.
Та не сумуй! Є дуже кумедні й вигадливі читанки. Скажімо, ось ця, де кожна літера «розповідає» свою історію: «В безлистому бору був білий будинок. У будинку була беззуба баба. У баби були бичок, бузьок, брат-бобер і білка-білоручка…», або: «Сашкові снився сон. Снилося, що у скелі за селом сховано старовинний скарб…», чи: «Ша! Шипить, шамкає, шастає, шелестить, шепоче і шипить у шафі шурхіт…».
Зрозумів? У цій чудернацькій читанці у кожному віршику, кожній оповідці кожнісіньке слово починається лише з якоїсь однієї літери!
Знаєш як цікаво ці химерні оповідки переповідати «звичайною» мовою! Або самому написати щось подібне...
Скажімо, мене звуть Наталя. Спробую вигадати для початку хоча б одне речення: «Натягла Наталя нашвидкуруч на ноги носки…» Ні, «носки» – це не по-українськи, потрібно – «шкарпетки». Не вийшло… А може: «Надумала Наталя надіти нове намисто…» Вийшло!
А в тебе?!

Наталя МАРЧЕНКО
Дорослому читачеві

Тернопільське видавництво «Навчальна книга-Богдан» спеціалізується на навчальних і розвивальних виданнях. Відтак, і нова книжка Марії Чумарної повністю відповідає вимогам до такого роду продукції: вона має зручний для дитини формат і шрифти, яскраве та зрозуміле малому читачеві оформлення, містить докладну передмову.
Родзинкою читанки є згруповані за абеткою тексти, кожен із яких складається лише зі слів, що починаються однією певною літерою (окрім прийменників, займенників і сполучників).
Попри таку формальну обмеженість, віршики й оповідки Марії Чумарної здебільшого мають не лише ігрову, а й художню вартість. Вони сюжетні, дотепні та вигадливі.
Скажімо, вірш про Апельсин – справжня драматична сценка:
- Апчхи! Ангіна в апельсина!
Алло! Аптека? Анічирк!
Авто! В аптеку! В апельсина
Активний африканський… апетит!
Атож!
Історія про «Водинку» – повноцінна популярна оповідка про кругообіг води в природі, «Гроза», «Діброва» – яскраві художні образки, а «Беззуба баба», «Зима», «Скарб» – невеличкі оповідання (гумористичне, про природу й навіть детективне!). А ще є заклички («Ярило»), афоризми («Щастя»), казки-притчі («Миша-мандрівниця») тощо.
Більшість із цих історій легко можна переповісти своїми словами, до чого й закликає авторка, вміщуючи поряд зразки синонімів. Ще більше синонімічне (й не лише!) багатство української мови розкривають самі тексти: «Грім гримів, грюкав грізно, грозив громовицями»; «Копав, колупав, кректав – коли кипить, коливається в колодязі  крапля… Кругла, кріпка – як кулак!»; «Ша! Шипить, шамкає, шастає, шелестить, шепоче і шипить у шафі шурхіт… Шурхіт шукає шум. Шурхіт шорсткий, а шум широкий і шалений!».
Гадаю, ця читанка сподобається як малим читачам, так і їхнім батькам і вихователям. Адже авторка не лише пропонує їм кумедні вигадливі тексти, а й запрошує до спільної гри та творчості!

Наталя МАРЧЕНКО
Додаткова інформація

Коментарі до статті