Художня література має особливий вплив на психіку читачів. Завдяки співпереживанню відбувається перевтілення у персонажів, набувається новий досвід. Читач, а особливо дитина шкільного віку, стають співавторами тексту, підсвідомо обираючи своїм текстовим провідником когось із персонажів, переживає його життєвий шлях, описаний у книзі. Таким чином реалізується ініціальний принцип розкриття людини як особистості, при цьому розкривається не лише змальований герой, але і сам читач, який відповідним чином переосмислює й емоційно реагує на вчинки та думки персонажів.

Набуття статусу співавтора тексту як читача є дуже важливим для розвитку особистості, але можливо отримати інший статус співавтора – як творця нового тексту. І цей варіант творчості є надзвичайно специфічним і маловивченим. Мова йде про явище фанфікшену, нового для нашого інформаційно-культурного простору, але цілком звичного для інших країн. Перші тексти фанфікшен з’являються у 30-х роках ХХ ст., нині фанфікшен має розгалужену структуру і вражає різноманітністю жанрових форм, і специфічних тегів, що полегшують орієнтацію у великому корпусі існуючих текстів. Із розвитком мережі інтернет фанфікшен переходить у віртуальність, на відповідних сайтах об’єднуються багатотисячні аудиторії, створюються міжнародні читацькі спільноти, що мають структуру фендомів, проводяться конкурси тощо. У 2013 р. світова інтернет-платформа Amazon надала можливість офіційної публікації фанфіків із відповідними ліцензійними угодами, коли заробляти гроші на такій творчості можуть як самі автори фанфіків, так і правовласники – автори оригінального тексту, на основі якого було створено фанфік.

Останній факт підтверджує, наскільки впливовим соціокультурним феноменом для суспільства є явище фанфікшена, а його позитивні і негативні впливи мають бути докладно вивчені. Переважну більшість наукових робіт на цю тему за останні 30 років бачимо у зарубіжному просторі. Феномен фанфікшена досліджувався як культурне та соціокультурне явище (R. W. Black [14], T. Bronwen [15], K. Busse [16], J. Fiske [19], L. Grossberg [20]), соціально-культурний феномен (S. Pugh [21]), особлива літературна творчість (A. Derecho [17], С. Driscoll [18]). Аналіз цих та інших праць показує, що закордонна наукова спільнота зацікавилася фанфікшеном через 20-25 років після того, як він отримав значну популярність у суспільстві. Цікавим є те, що фанфікшен захопив великі аудиторії не через популярність якоїсь книги, а завдяки фантастичному серіалу «Зоряний шлях», який демонструвався на телебаченні у 60-ті роки ХХ ст., але отримав основне втілення саме у літературних текстах, коли фанати серіалу почали дописувати, переробляти та розвивати світ існуючого кінематографічного твору.

На пострадянському просторі фанфікшен з’являється наприкінці ХХ ст. завдяки мережі інтернет уже з готовими жанровою та теговими структурами, що зумовило швидке проникнення фанфікшену у молодіжне середовище. Треба також зауважити, що завдяки глобалізації всі етапи розвитку новітніх комунікативних феноменів при переході в інший інформаційно-культурний простір проходять значно швидше, ніж це відбувалося раніше. Це значно збільшує актуальність наукового осмислення цих феноменів, які потужно діють на суспільство, але і нині дослідження фанфікшену в Україні нечисленні. Науковою спільнотою фанфіки здебільшого бачаться як вторинна творчість, яка не має літературної цінності і тому не може стати цікавим об’єктом дослідження. Спостерігаємо також неподолання дискримінаційного поділу літератури на «варту уваги» (елітарну, якісну) і «не варту» (масову, до якої, окрім фанфікшену, часто зараховуються і цілком оригінальні масові жанрі, такі як фантастика, детективи тощо), хоча подібний поділ цілком не актуальний для сучасності та вкрай шкідливий для літературознавства в цілому.

Тому поява наукових розвідок у цій темі вже вбачається великим кроком до осмислення таких культурно-соціальних феноменів. Фанфікшен досліджується у контексті сучасних літературних процесів і масової літератури (Т. І. Гундорова [2], М. Євшан [3], Ю. М. Єгорова [4], М. Павлишин [6], Я. Поліщук [7]), у питаннях розвитку креативності та в системі освіти (Г. П. Чух [11, 12]), на прикладі окремо взятих популярних літературних творів (М. О. Кузнецова [5]), як різновид мережевої літератури (Ю. Д. Березіна [1]), у контексті дослідження молодіжних субкультур (О. М. Шерман [13]). На сьогодні захищено три дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук, у яких досліджуються створення гіпертекстів на прикладі фанфікшена (Н. В. Уканакова [10]), лінгвістичні особливості англомовного фанфікшену за мотивами творів Дж. Р. Р. Толкієна (С. Н. Попова [8]) та фанфікшен як новітній літературний феномен текстів за мотивами творчості Дж. К. Роулінг (К. А. Прасолова [9]). В останніх двох випадках бачимо, що дослідників насамперед цікавили англомовні автори, чиї тексти впливають на вітчизняні молодіжні аудиторії, а не соціокультурний феномен фанфікшену в цілому.

Важливо зауважити, що фанфікшен як світоглядна структура, завдяки якій відбувається творче самоствердження, може бути вбудований в інформаційно-культурний простір як значимий елемент, і не існує паралельно до оригінальної творчості. У контексті швидкої інформатизації та експансії віртуального світу у реальність завдяки такій впливовості фанфікшен не лише принципово змінює ставлення аудиторії до тексту (особливо літературного, що дає найпростіший варіант втілення своїх ідей), але й цілком може переробити під себе сучасну літературу. Оскільки література через свою специфіку є базою для театру, кінематографу, телебачення, комп’ютерних та інших віртуальних ігор тощо, то подібні принципові зміни потягнуть за собою повну зміну інформаційно-культурного простору, масової свідомості і світогляду в цілому великих соціальних груп. Тим більше, що ці зміни і впливи сильно відрізнятимуться через специфіку актуальних традицій, національної психології, культурних і політичних контекстів, історичних викликів, стану книжкового ринку, актуальності творчих моделей, розуміння різноманіття психології творчості. Тому, на мою думку, досліджувати такі складні феномени потрібно з урахуванням насамперед специфіки відповідного інформаційно-культурного простору, а не глобальних міжнаціональних контекстів.

Велике занепокоєння маємо через посилену увагу до фанфікшену в Україні серед освітянської спільноти. Вона була зумовлена появою документу Міністерства освіти і науки України «Інструктивно-методичні рекомендації щодо вивчення української і світової літератури у 2012/2013 навчальному році», де експериментально пропонувалося частково замінити у шкільній програмі твори-роздуми текстами типу фанфікшен. Але аналіз публікацій авторства шкільних вчителів в освітніх виданнях та на інтернет-платформах показує, що вчителі розглядають фанфік як ще один варіант творчої роботи, не розуміючи специфіки і психологічних загроз цього феномену, і просто дають перелік тем, на які в контексті шкільної програми можливо створити фанфіки.

Привертання уваги молоді до фанфіків через освітню систему може, з одного боку, значно посилити ідеологічні позиції постмодерну, чиї світоглядні коди і без того визначають особливості психології кількох поколінь, а з іншого, значно збільшити кількість молодих авторів, які згодом звернуться до цього жанру самостійно. Зважаючи на те, що світоглядна парадигма постмодерну вичерпала себе і нині у всьому світі відбувається боротьба нових світоглядних парадигм за світове домінування, надання постмодерному феномену можливостей додаткового впливу на молодіжні аудиторії може призвести до вкрай негативних наслідків. Це ще одна причина, чому повноцінне наукове осмислення фанфікшену насамперед не як літературного, а як соціокультурного явища вбачається вкрай важливим завданням для сучасної України.

Використані джерела:

1. Березіна Ю. Д. Феномен fanfiction : правила гри без правил : [Електронний ресурс] / Березіна Ю. Д. // Наукові праці Черноморського держ. ун-ту ім. Петра Могили. Серія : Філологія. Літературознавство. 2009. Вип. 111, т. 124. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npchdu/FL/2009_111/111-2.pdf.

2. Гундорова Т. І. Кітч і література : травестії / Т. І. Гундорова. К. :Факт, 2008. 280 с.

3. Євшан М. Критика. Літературознавство. Естетика. / [Упор., передм. та прим. Н. Шумило]. К. : Основа, 1998. 658 с.

4. Єгорова Ю. М. Феномен масової літератури : історія становлення та розвитку / Ю. М. Єгорова // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету ім. Г. С. Сковороди. Сер. : Літературознавство. 2011. Вип. 1 (3). С. 163-169.

5. Кузнецова М. О. Жанрова специфіка комунікативно-текстового феномена "фанфікшен" (на матеріалі саги Дж. Р. Р. Мартіна "А song of ice and fire") / М. О. Кузнецова // Нова філологія. 2014. № 60. С. 93-97.

6. Павлишин М. Література, нація і модерність / М. Павлишин. Львів : Центр гуманітарних досліджень; К. : Смолоскип, 2013. 88 с.

7. Поліщук Я. Література : високе чи масове мистецтво? // Українська література в загальноосвітній школі : науково-методичний журнал. 2007. № 9. С. 12–15.

8. Попова С. Н. Лингвостилистика фанфикшн : на материале англоязычных сайтов, посвященных творчеству Дж. Р. Р. Толкина : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Попова С. Н. М., 2009. 187 с.

9. Прасолова К. А. Фанфикшн : литературный феномен конца XX - начала XXI века : творчество поклонников Дж. К. Ролинг : дис. ... канд. філол. наук : 10.01.03 / Прасолова К. А. Калининград, 2009. 261 с.

10. Уканакова Н. В. Особенности когнитивного механизма формирования проекции текстов различной материальной представленности (на материале фанфикшен-текстов) : автореферат дис. на соискание уч степени канд. филол. наук : 10.02.19 / Н. В. Уканакова ; Кузбасская гос. пед. академия. Кемерово, 2014. 24 с.

11. Чух Г. П. Використання фанфіків на уроках літератури як виду завдань для розвитку креативності учнів / Г. П. Чух // Таврійський вісник освіти. 2013. № 2. С. 254-259.

12. Чух Г. П. Фанфіки : молодіжна субкультура чи початок штурму літературного Евересту? / Г. П. Чух // Українська мова й література в сучасній школі : науково-методичний та літературно-мистецький журнал. 2012. № 10. С. 42-44.

13. Шерман О. М. Вторинна самодіяльна творчість як елемент молодіжних субкультур / О. М. Шерман // Молодь в умовах нової соціальної перспективи : ХІІІ Міжнар. наук.-практ. конф., 24-25 березня 2011 р. : тези доповіді. Житомир, 2011. Ч. 1. С. 34–35.

14. Black R. W. Access and Affiliation : The Literacy and Composition Practices of English-Language Learners in an Online Fanfiction Community / R. W. Black // Journal of Adolescent & Adult Literacy. 2005. Vol. 49 (2). P. 118–128.

15. Bronwen T. What Is Fanfiction and Why Are People Saying Such Nice Things about It? / T. Bronwen // StoryWorlds : A Journal of Narrative Studies. 2011. Vol. 3. P. 1–24.

16. Busse K. Work in Progress / K. Busse, K. Hellekson // Fan Fiction And Fan Communities in the Age of the Internet. Jefferson, North Carolina : Mc Farland & Company, 2006. P. 5–32.

17. Derecho A. Archontic literature : A definition, a history and several theories of fan fiction / A. Derecho // Fan fiction and fan communities in the age of the Internet. Jefferson, North Carolina : Mc Farland & Company, 2006. P. 61–78.

18. Driscoll С. One true pairing : the romance of pornography and the pornography of romance / C. Driscoll // Fan fiction and fan communities in the age of the Internet. Jefferson, North Carolina : Mc Farland & Company, 2006. P. 79–98.

19. Fiske J. The cultural economy of fandom / J. Fiske // The adoring audience. Fan culture and popular media. London : Routledge, 1992. P. 30–49.

20. Grossberg L. The affective sensibility of fandom / L. Grossberg // The adoring audience. Fan culture and popular media. – London : Routledge, 1992. P. 50–65.

21. Pugh S. The democratic genre. Fan fiction in a literary context / S. Pugh. Brigend, UK : Seren Books, 2005. 282 p.

Дев’ятко Наталія Володимирівна,

кандидат філософських наук,

 доцент кафедри філософії

КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» ДОР.

Джерело:

Дев’ятко Н. В. Фанфікшен як новітній тип молодіжної літературної творчості: проблема актуальності // Культурологічний альманах : науковий журнал : [Зб. наук. праць]. – 2018. – №9. – С. 26-30.