І слово вічнеє, і образ невідцвітний
…Свою Україну любіть.
Любіть її… Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Т. Шевченко
У цих словах Кобзаря – весь зміст його нелегкого, але яскравого життя. Любити свою Україну, всім своїм життям приносити користь людям – такий приклад залишив Тарас Шевченко прийдешнім поколінням. Його поетичне слово впродовж багатьох років звучить у різних куточках світу – лише «Заповіт» перекладено майже 150 мовами!
Вшановуючи пам’ять великого генія України, в читальному залі відділу обслуговування дітей дошкільного та молодшого віку для школярів однієї із київських шкіл відбувся захід – поетичний перформанс «І слово вічнеє, і образ невідцвітний». Під час зустрічі діти переглянули відеодобірки про єдиний у світі музей однієї книги в м. Черкасах, про роботу команди TABASKO, що завдяки новітнім технологіям на основі антропометричних даних зуміла синтезувати голос Шевченка. Саме тому школярі мали змогу прослухати вірші поета у його виконанні. Діти також переглянули анімацію «Садок вишневий коло хати», створену за допомогою штучного інтелекту нейромережі на основі малюнків Л. Джолос зі збірки 1939 року. Серію таких анімацій до 210-річчя від дня народження Т.Г. Шевченка підготував відділ інформаційних технологій нашої бібліотеки, подарувавши нове життя незаслужено забутим книгам.
Також була розгорнута тематична виставка із «Кобзарями» різних років видання. Насамкінець бібліотекар відділу зачитала сучасний вірш Галини Потопляк «Скажи, Тарасе, як на тій горі…».
Нині ми розуміємо слова нашого генія, якого називали Пророком: Тарас Шевченко мріяв про кращу долю для свого народу, оспівував красу і велич рідної землі і достеменно знав, хто є нашим ворогом і хоче забрати нашу свободу…