|
Біографічна довідка |
Із плином часу все більше імен митців відходить у забуття, хоча в свій час вони зробили вагомий внесок в українську культуру. До таких імен треба віднести і уродженця міста Тисмениця – Миколу Угорчака. У 30-х роках ХХ століття українські дитячі книжечки Миколи Погідного (псевдонім отця Угорчака) були досить популярними.
Народився Микола Угорчак 22 грудня 1901 року в кушнірській (ремісники з обробки хутра) родині. Коли Миколі виповнився рік, то сім’я переїхала з Тисмениці до Отинії. Там він закінчив народну школу і вступив до Коломийської гімназії, з якої разом з іншими учнями пішов добровольцем у лави Української галицької армії.
У 1921 році Микола Угорчак закінчує гімназію та записується до таємного Українського університету у Львові, де вивчає україністику, історію та філософію. Після закриття поляками цього університету Микола Угорчак вступає до Станиславівської духовної семінарії, яку закінчує у1928 році.
Висвятившись, він отримує посаду сотрудника парафії в селі Космач Яблунівського повіту, де крім сімейних та професійних обов’язків займається ще й громадською та культурно-просвітницькою роботою. У Космачі він організував будівництво трьох будинків для «Рідної школи».
У 1932 році о. Угорчака переводять на парафію до Камінок Малих, що біля Коломиї. Саме тут він написав майже всі свої твори, що вийшли друком до Другої світової війни. У 1939 році була надрукована його остання в рідному краї книжка «Оповідання з народного життя», яка була відзначена премією на конкурсі «Скала». У передмові до цієї збірки письменник Осип Назарчук написав, що автор готує до видання історичне оповідання «Історія срібної гривни», п’єсу «Новорічна казка», катехізм «Шість правд віри» та пише п’єсу з життя св. Апостола.
Під час Другої світової війни о. Угорчак недовго був на парафії у Підгайчиках, звідки в 1944 році разом з українською інтелігенцією емігрував на Захід. Майже п’ять років кидала його доля по чужині, і лише в 1948 році він переїжджає до США на постійне проживання в місто Мелвілл (штат Нью-Джерсі), де стає парохом української громади. Працювати доводиться важко, матеріальне становище теж не легке, але о. Угорчак продовжує свою творчу діяльність. Тут виходять його твори для дітей: «Покотигорошок» (Торонто, 1947), «Срібна гривна» (Торонто, 1959), «Пригоди котика Мурчика» (Буенос-Айрес, 1965), «Марійка Лебідка-Лісова Квітка» (Буенос-Айрес, 1967), «Дніпрові дзвони» (Торонто, 1976), третє видання «Гетьманської булави» (Торонто, 1983), «Мандрівка лялі Мелі» (Торонто, 1984). Микола Погідний друкує у пресі статті, оповідання для дітей на релігійні теми, видає збірник церковних проповідей. Помер Микола Угорчак 9 січня 1982 року в місті Мелвілл (США). |