Ткаченко Данило Овксентович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Ткаченко Данило Овксентович

псевдоніми

Данило Пісочинець, Данило Гордієнко, Гордієнко, Пісочинець, Пісочинець Д.

криптоніми

Д. П., Д. Т., Т.

Роки життя

дата народження

27 грудня 1862 року

дата смерті

3 березня 1932 року

Географічний аспект

місце народження

Харків

місце смерті

Харків

місця перебування

Харків, Білгород, Старий Оскол, Воронеж, Харків

Увійшов в коло дитячого читання

Увійшов у коло дитячого читання

Письменник

Письменник. Шевченкознавець

Основні дефініції щодо постаті

Педагог.
З 1917 року Д. Ткаченко – член харківського комітету Української партії соціалістів-федералістів, входив до складу харківської «Просвіти»

Нагороди, звання, відзнаки     

Його громадські та наукові заслуги були належно оцінені – він кавалер орденів св. Анни III ступеня та Св. Станіслава III ступеня

Стисла біографічна довідка

Матеріали з Інтернету:

Ткаченко Данило Овксентович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України : [вебсайт]. — Режим доступу: https://esu.com.ua/article-882460 (дата звернення: 19.06.2026). — Назва з екрана.

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

Ткаченко Д. Дитячі оповідання : Царь звірів та инші оповідання для дітей шкільного віку / Д. Ткаченко. — Харків : Поюр, [1920?]. — 63 с. : іл.

Ткаченко Д. Цар звірів / Д. Ткаченко. — 2-е вид. — Харків : Книгоспілка, 1928. — 16 с. : іл.

Ткаченко Д. Царь звірів та инші оповідання для дітей шкільного віку. Кн. 2 / Д. Ткаченко. — Харків : Поюр, 1920. — 63 с. : іл.

Іконографія

Біографічна довідка

Ткаченко Данило Овксентович – письменник, критик, літературознавець.
Народився 15 грудня 1862 року в с. Пісочин, що на Харківщині.
Закінчив Бєлгородський учительський інститут (Росія, 1882).
Викладав на курсах українознавства для вчителів. За радянської влади працював в архівних установах Харкова, дитячих журналах, на радіо.
Автор оповідань («За землю й волю», 1925), зокрема для дітей («Нещасні брати», «Цар звірів» (1927)).
Свої художні твори й публіцистику друкував у часописах «Дзвінок» (1890), «Зоря» (1894-1997), «Громадська думка» (1906), «Рада» (1907, 1909-1914), «Рідний край» (1907), «Світло» (1910-1914), «Дніпрові хвилі» (1911), «Сніп» (1912), «Літературно-науковому вістнику» (1918-1919).
Писав літературознавчі статті про П. Грабовського, Б. Грінченка, Г. Сковороду, Т. Шевченка та ін. Схвально відгукнувся про вихід у світ «Кобзаря» для народу (Київ, 1894). У 1892 році Д. Ткаченко опікувався збиранням коштів для встановлення пам?ятника Тарасу Шевченкові у Львові.
У березні 1932 року завершив своє земне життя.