Ґжицький Володимир Зенонович

Прізвище, ім’я, по батькові     

найбільш вживане

Ґжицький Володимир Зенонович

псевдоніми

Мрія, Вигнанець

криптоніми

_

Роки життя

дата народження

15 жовтня 1895

дата смерті

19 грудня 1973

Географічний аспект

місце народження

с. Острівець, нині Теребовлянського району Тернопільської області

місце смерті

Львів

місця перебування

Тернопіль, Харків, Алтай, Республіка Комі, Львів

Увійшов в коло дитячого читання

Увійшов у коло дитячого читання. Автор творів для дітей «Петрикові чорногузи» та п’єс для дітей, які успішно ставили у Харкові: «По зорі» (1925), «Вибух» (1927)

Письменник

Письменник, драматург, публіцист, перекладач, мемуарист

Основні дефініції щодо постаті

Член Спілки селянських письменників «Плуг»

Нагороди, звання, відзнаки     

У селі Острівці, що на Тернопільщині у приміщенні ЗОШ відкрито кімнату-музей Гжицького, на батьківській хаті встановлено меморіальну таблицю на честь братів Гжицьких

Літературознавчі статті

Матеріали з Інтернету:

Гжицький Володимир Зенонович : біографія [Електронний ресурс] // Українська літературна газета: [вебсайт]. — Режим доступу: https://litgazeta.com.ua/biohrafiya-korotko/gzickij-volodimir-zenonovich-biografia/  (дата звернення: 31.03.2021). — Назва з екрана.

Ґжицький Володимир Зенонович [Електронний ресурс] // Вікіпедія: [вебсайт]. — Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Ґжицький_Володимир_Зенонович (дата звернення: 31.03.2021). — Назва з екрана.

Ґжицький Володимир Зенонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України: [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25607 (дата звернення: 31.03.2021). — Назва з екрана.

Ільницький М. Гжицький Володимир Зенонович [Електронний ресурс] / М. Ільницький // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / редкол.: В. Смолій (голова) та ін. ; НАН України. Інститут історії України. – Київ: «Наукова думка», 2004. – 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Gzhycky_V (останній перегляд: 31.03.2021).

У фондах НБУ для дітей

...З порога смерті... : письменники України — жертви сталін. репресій. Вип. 1 / Упоряд., передм. О.Г. Мусієнко; Худож. О.І. Яцун. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 494 с. [С. 130-133].

Історія української літератури XX століття. У 2 кн. : підруч. для студ. гуманіт. спец. вищ. закл. освіти. Кн. 1 : Перша половина 20 століття / за ред. В. Г. Дончика. – Київ : Либідь, 1998. – 462 с. [С. 345-347].

Іваничук Р. Чистий метал людського слова : статті / Р. Іваничук ; вступ. сл. М. Слабошпицького. – Київ : Рад. письменник, 1991. – 261 с. [С. 79-85].

Іваничук Р. Благослови, душе моя, Господа... : щоденникові записи, спогади і роздуми / Р. Іваничук ; худож. В. Сава. – Львів : Просвіта, 1993. – 271 c. [С. 87-89].

Самі про себе = About themselves : автобіогр. укр. митців 1920-х років / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України ; упоряд., [передм.] Р. Мовчан. – Київ : КЛІО, 2015. – 638 с. [С. 140-142].

 Художня література, видана на Україні за 40 років. 1917-1957 : бібліогр. покажчик. Ч. 1 : Українська художня література / М-во культури УРСР ; Книжкова Палата УРСР ; склали: О. Майборода, Г. Рубан, О. Старченко. – Харків : Вид-во Книжкової палати УРСР, 1958. – 438 с. [С. 64].

Бібліографія

У фондах відділу рідкісних та цінних видань  НБУ для дітей:

Книги

Гжицький В. По зорі : дит. п’єса на 3 д. : з творів селян. письменників «Плуг» / В. Гжицький. – [Харків] : Червоний шлях, 1925. – 78 с.

Періодичні видання

Журнал «Жовтеня»

Цірі цірі / В. Гжицький ; мал. І. Порошина // Жовтеня. – 1928. – № 10.

Зайчик / В. Гжицький ; мал. О. Проскурякової // Жовтеня. – 1929. – № 1.

Історія з носом / В. Гжицький ; мал. А. Бондаровича // Жовтеня. – 1929. – № 3.

З празником! Весна! / В. Гжицький ; мал. Й. Дайца // Жовтеня. – 1929. – № 4.

Пасічники / В. Гжицький ; мал. В. Воронцової // Жовтеня. – 1929. – № 4.

Журнал «Червоні квіти»

Комашина громада / В. Гжицький // Червоні квіти. – 1926. – № 23-24.

Спомин / В. Гжицький // Червоні квіти. – 1927. – № 4.

Вірш / В. Гжицький // Червоні квіти. – 1927. – № 9.

Комашня / В. Гжицький ; іл. Й. Дайца // Червоні квіти. – 1929. – № 7.

Іконографія

Ґжицький Володимир Зенонович [Електронний ресурс] // Енциклопедія сучасної України: [вебсайт]. — Режим доступу: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=25607 (дата звернення: 31.03.2021). — Назва з екрана.

Біографічна довідка

Гжицький Володимир Зенонович народився 15 жовтня 1895 року в с. Острівець на Тернопільщині в сім’ї вчителя. Закінчив місцеву школу, а потім гімназію в Тернополі. 1918 року його було мобілізовано до австрійської армії, а коли Австро-Угорщина розпалася, він став офіцером Української галицької армії (УГА), 1919 року перейшов р. Збруч і дістався до Харкова, де й закінчив інститут сільського господарства й лісництва. Але працювати довелося в системі Наркомосу УРСР.
Водночас поет-початківець вступив до Спілки селянських письменників «Плуг», брав активну участь у створенні літературної організації «Західна Україна», до якої ввійшло 57 письменників, котрі перебралися у Радянську Україну з пілсудської Польщі. Тоді ж видав першу (і єдину) збірку віршів «Трембітині тони» (1924). Згодом Гжицький спробував свої сили в написанні новел із життя галицького краю. Ці його спроби гаряче підтримав П. Тичина як один із редакторів журналу «Червоний шлях».
1928 року Гжицький у складі кінописьменницької експедиції, яку очолював О. Довженко, вирушив на Алтай для вивчення життя тамтешніх жителів ойротів. Результатом поїздки став роман «Чорне озеро» (1929), що приніс письменникові всесоюзне визнання. І хоча в 1932 році В. Гжицький випустив актуальний роман «Захар Вовгура» про шахтарів Донбасу, доля письменника була визначена тимчасовим перебуванням у лавах УГА та романом «Чорне озеро» (висвітлені проблеми національних взаємин у Радянському Союзі).
7 грудня 1933 року в Харківському облуправлінні держбезпеки був виписаний ордер на арешт В. Гжицького. У 1934 році Гжицького Володимира заслати до виправно-трудового табору терміном на 10 років... І тільки у 1956 році він був реабілітований.
Повернувшись в Україну, письменник ще 17 років мав змогу творчо працювати. Написав кільканадцять повістей та оповідань, історичний роман «Опришки», автобіографічну трилогію «У світ широкий», «Великі надії», «Ніч і день».
Помер Володимир Гжицький 19 грудня 1973 року у Львові.