Збірка «Дивовижні особистості, які змінили XX століття: 20 дивовижних дівчат, які змінили XX століття. 20 дивовижних хлопців, змінили XX століття» (Київ: ІРІО, 2020) є нині однією з кращих за якістю текстів і добором персоналій серед біографічних довідкових видань для дітей в Україні. Авторами текстів стали добре знані вітчизняній читацькій аудиторії письменники, перекладачі, літературні критики та промоутери дитячого читання В. Вздульська, О. Лущевська, О. Опанасенко, О. Орлова, Ю. Потерянко, М. Семенченко, М. Сердюк, А. Хромова та В. Чернишенко, котрі сповідують модерне європейське бачення подальшого поступу дитячої літератури, зокрема нон-фікшн.

Видання – збірка класичних мотивуючих біографічних наративів, заснованих на документальній основі та викладених у межах раціонально-прагматичної комунікативної моделі «дорослий / дитина» (присутня лише достовірна інформація, корисна для мотивації та саморозвитку дитини, імператив нарації щодо персоналії скерований на діалог і змагальність, а не «сприймання» її величі). Основні «надзавдання» видання чітко окреслені в анотації: «Придивися, вони серед нас! Щодня своїми досягненнями, ідеями, творчістю, винаходами ці відчайдухи змінюють світ на краще. … Ти довідаєшся, як цим дивовижним людям вдалося здобути свою «суперсилу» та досягнути мети попри всі перешкоди. Можливо, одного дня ти теж зробиш щось дивовижне?». Це одне з перших українських біографічних видань для дітей достатньо збалансоване за гендерною ознакою (по 20 персоналій кожної статі), за сферами діяльності (значна присутність діячів науки, бізнесу, а не лише культури чи політики) та за вододілом «вітчизняний» / «світовий» – українці складають більше чверті персоналій, ще частина є вихідцями з України чи пов’язані з нею (скажімо, Г. Меїр, Г. Ламарр, В. Вернадський та ін.).

Важливо, що постаті дібрані таким чином, що українські вчені, митці, спортсмени є фактично рівноцінними із зарубіжними. Це книга полікультурного та поліетнічного дискурсу, в якому українство посідає своє значиме органічне місце. Вона як ніяка інша підтверджує, що Україна «молода» вже увійшла в західноєвропейський гуманістичний контекст і формується в його межах.

Водночас автори постаралися, аби обрані персонажі максимально широко представляли різні моделі людського життя та сфери діяльності. Юний читач знайде оповіді про М. Алі, М. М. Амосова, В. І. Вернадського, Далай-ламу XIV, С. Джобса, У. Діснея, О. П. Довженка, А. Ейнштейна, О. К. Крістіансена, Ж. І. Кусто, Л. та О. Лум’єрів, Є. О. Патона, В. та О. Райтів, І. І. Сікорського, Н. Теслу, Е. Феррарі, Г. Форда, С. В. Хокінга та В. Черчіля. А також про І. Ганді, Р. Гендлер, принцесу Діану, О. О. Екстер, Ф. Кало, Г. Келлі, С. А. Крушельницьку, Г. Ламарр, Л. С. Латиніну, Е. Лаудер, Р. Леві-Монтальчіні, Г. Меїр, М. Монтессорі, І. Пап, Д. К. Роулінг, М. Склодовську-Кюрі, Матір Терезу, К. Цісик і К. Шанель.

Структура наративу зорганізована як своєрідна поширена художньо-документальна «біографчна довідка»: ім’я та прізвище; дефініція, що окреслює основний здобуток (скажімо: «Осягнула таємницю радіоактивності», «Створила захопливий спосіб навчання для дітей» тощо); повні дати життя та смерті; власне розповідь; три дефініції-маркери, що окреслюють сферу діяльності («Радіоактивність», «Радій і полоній», «Радіація» – у М. Склодовської-Кюрі, «Педагог», «Вільне виховання», «Освіта» – у М. Монтессорі тощо). Відтак читач стикається лише з «фактом біографії», а не з суб’єктивною авторською дидактичною чи емоційною інтерпретацією тієї чи іншої постаті.

Кожний розворот містить біографічну оповідь та ілюстрацію – «портрет» персонажа. І саме останні служать прикладній меті – привернути й утримати увагу мало читаючої дитини, звиклої до «гламурних» зображень своїх кумирів та «ляльковості» екранних образів. М. Мороз створила дуже картинні й позірні, хоча й впізнавані (типові риси, предмети-мітки професійної діяльності тощо) зображення «ляльок» відомих діячів: вишукані дитячі обличчя з дорослим виразом «барбі-стандарту» в дорослому одязі (особливо ця ляльковість помітна у зображеннях чоловіків, де на хлоп’ячі обличчя приліплені «іграшкові» вуса). Попри те, саме ці ілюстрації перетворюють виважену документально-художню біографічну збірку на гламурний art-book, що значно розширює читацьку аудиторію й тим стимулює біографічне читання.

Книжка буде окрасою кожної книгозбірні. Вона дає чимало можливостей для індивідуального, колективного, родинного читання, проведення різноманітних тематичних заходів, заохочення до книги нечитаючих, але захоплених певною сферою (скажімо, мода, спорт, подорожі, кінематограф тощо) дітей.

Наталя МАРЧЕНКО.