Пригодницько-детективна різдвяна історія Ослика Хвостика

Різдвяна проза – особливий сегмент літератури для дітей та юнацтва. Особливий не лише різдвяною темою, біблійними мотивами, пов’язаними з народженням Ісуса, а й рецептивними кодами, які інтуїтивно і по-справжньому можна відчитати у різдвяно-новорічний час. Це пояснюємо як суголосністю хронотопів твору і читача (час Різдва, топоси святкового простору дому, села, міста, лісу чи ін.), так і налаштуванням реципієнта, емоційний стан якого підсилює сприйняття й забезпечує глибоке переживання різдвяної історії.

В очікуванні різдвяного дива віра в перемогу добра і світла особливо сильна, а любов до новонародженого Ісуса переростає у милосердя, співчуття, доброзичливість,  любов до ближнього і бажання зігріти своїм теплом усіх, хто цього потребує.

«Різдвяна історія Ослика Хвостика» – друга книга письменника на різдвяну тематику. У скарбничці різдвяної прози Олександра Гавроша також оповідання «Різдвяний песик». Автор послідовно дотримується свого стилю. Його тексти глибокі за змістом, багаті на експліцитні та імпліцитні смисли. Подвійне адресування твору – і дітям, і дорослим – очевидне і виправдане.

«Різдвяна історія Ослика Хвостика» захоплює оригінальним сюжетом, незвичними героями, поєднанням пригодницького, детективного і психологічного елементів. Автор цікаво й майстерно синтезує відкриту розповідь і таємницю, логічність розгортання подій та несподіванку, мотив дороги-мандрівки й образ рідного дому. Це в свою чергу стає запорукою динамічного розвитку зображених подій та спонукає читачів до активного емоційного прочитання, переживання за долю Ослика, вболівання за те, щоб його мрія здійснилася.

Передріздвяний час пригод, які переживає Ослик Хвостик, різдвяне диво надають історії святкового настрою і маркують як різдвяну повість-казку.  Казковість забезпечується поєднанням реальних і вигаданих подій, наділенням тварин людськими здатностями розмовляти, діяти, думати. Жанрову приналежність твору підкреслює своєрідне протиставлення позитивних і негативних персонажів, гумористичні елементи, квестово-пригодницький наратив.

Сюжет повісті-казки Олександра Гавроша побудований на розповіді про пригоди Ослика Хвостика на шляху до його мрії. Він артист і разом з овечкою Бертою брав участь у живому вертепі: «У три різдвяні вечори вони виходили на відкриту сцену перед очима сотень глядачів, які зачаровано дивились на дійство, в якому брали участь не тільки люди, але й домашні тварини». Театр, вистави, постановки, гра акторів – елементи-маркери письма Олександра Гавроша, які органічно вплетено в сюжет багатьох творів. Це яскраве свідчення того, наскільки митець живе своєю справою. 

Прототип образу Ослика Хвостика – ослик із біблійної історії, якому випала велика честь – супроводжувати святу родину до Вифлеєму, де народився Месія. Головний герой повісті теж «виконує» цю місію, але у виставі-вертепі. Йому так сподобалася ця роль, що увесь рік він жив мрією про те, щоб знову зіграти у різдвяній виставі.  Автор до найменших деталей передає психологічний стан Ослика в різних епізодах: роздуми, сумніви, сподівання, надію і зневіру, бажання і розчарування. Його викрали від отця Теодора лихі люди, йому довелося пережити холод, голод, втечу з циганського табору, але він не здавався, бо завжди пам’ятав слова кобили Аліси: «Життя – це боротьба. І програє той, хто першим здається», «Мрії підкоряються тільки надзвичайно сильним і впертим натурам».

Різдвяна історія Ослика Хвостика  надзвичайно світла й щира, сповнена любові й віри у те, що все буде добре. Сьогодні, як ніколи, кожній українській дитині й родині потрібні такі історії, віра у різдвяне диво й Перемогу Добра.

Тетяна КАЧАК,

м. Івано-Франківськ