|
Паулі Л. Лисичка йде до бібліотеки / текст Л. Паулі ; іл. Катрін Шерер ; пер. з англ. С. Колесник. — Харків : Віват, 2016.
Тут скільки можливостей, скільки простору для втілення мрій і пошуку нових друзів! А ще тут можна вільно обирати саме те, що цікаве тільки тобі. Тут затишно й безпечно усім. Бо бібліотека — спільний світ ЧИТАЧІВ. Тут ніхто нічого не може присвоїти тільки собі — ні книжок, ні думок, ні будь-кого. Не віриш?... А можливо, ти просто ніколи не був у бібліотеці?! Точнісінько як оця Лисичка, що заскочила до книгозбірні лишень у гонитві за Мишею. Хочеш знати, що робила Миша в бібліотеці? І як кулінарна книга спасла життя Курці? І навіщо Лисичці енциклопедія? Ця чудова коротка історія усе-усе тобі роз‘яснить! Тільки візьми до рук книжку і прочитай. Наталя Марченко. |
|
Дорослому читачеві
Нині на часі розмови про доручення дітей до читання. Але чи багато є направду цікавих книжок, які в доступній для малюка формі розповідають про ті найважливіші речі, які відбуваються з людиною, коли вона долучається до книжної та інформаційної культури? Книжка швейцарських авторів Лоренца Паулі (текст) і Катрін Шерер (ілюстрації) «Лисичка йде до бібліотеки» — вдала спроба пояснити дитині через малюнок і дотепну казкову історію основні смисли КНИЖНОСТІ. Зображувальний ряд у цьому виданні так само важливий як і текст. Книжку можна переповісти за малюнками, а можна прочитати й згодом «додивлятися» приховані в ілюстраціях натяки, розширюючи чи творячи історію на власний лад. У самій оповіді «сильний» персонаж — Лисичка виявляється абсолютним «недорослем» щодо «слабких» героїв — Миші та Курочки, бо не вміє читати, позбавлена інформаційної культури. Світ книжності для неї новий і незбагненний. Але цікавий. І корисний. Втрапивши до бібліотеки Лисичка дізнається, що тут «нікого не можна турбувати» і «нічого не може бути твоїм», але й тебе ніхто не образить і ВСІ книжки для тебе доступні. І не біда, коли не вмієш читати, бо є аудіо-книжки. І на будь-яке питання завжди можна знайти відповідь. І в колі читання опиняються здається зовсім різні в повсякденні істоти… Важливо, що «книжний світ» однаково відкритий для всіх, навіть для тієї ж абсолютно спершу «не читаючої» та агресивної Лисички. А ще важливіше, що саме взаємодія із цим світом ПЕРЕТВОРЮЄ героїв, робить їх уважнішими до життя і одне до одного, співчутливими, здатними прийти на допомогу. На очах дитини культура міняє світ. І саме ця прикладна можливість показати як «працює» культура читання, найбільше приваблює у виданні. Водночас це просто добра весела історія з кумедними героями, смішними діалогами та неочікуваними поворотами подій, яку цікаво читати й легко переповісти. На жаль, у перекладі ледь вгадуються літературні натяки, що є в оригіналі тексту (на Пеппі, Петсона і Фіндуса, цілком реальну кулінарну книжку тощо), а гра слів і мовні жарти збережені не повністю[1]. Та попри те, книжка справляє дуже приємне враження й, переконана, стане улюбленим приводом для багатьох організаторів дитячого читання й батьків поговорити з малечею про бібліотеку та неймовірні можливості книжок! Наталя Марченко. [1] Лавренюк Лариса. «Лисичка йде до бібліотеки», або Переклад має значення // Букмоль. - http://bokmal.com.ua/books/lysichka-jde-do-biblioteki/.
|
БІБЛІОТЕКА. Саме неймовірне місце у світі!
Коментарі до статті