Світла дитяча книжечка талановитої письменниці Тетяни Вікторової під романтичною назвою «Поле золотих кульбабок» вийшла друком 2017 р. у видавництві «Україна».

Казкове оповідання розраховане на читачів молодшого та середнього шкільного віку. Видання має великий формат, мальовниче оформлення, гарний папір, що додає читанню естетичної насолоди.

Молодий хлопчина Назар приїздить до свого дідуся на пасіку. Там він зустрічається з ковалем, від якого дізнається про його улюблену онуку Василину, яка зникла вже багато років тому, збираючи польові квіти. Парубок вирішив допомогти відшукати дівчину та повернути її одинокому дідусеві. Для цього він вирушає у далеку подорож до Казкової Країни, взявши із собою сопілку. Адже її мелодії змінюють світ, змушують людей по-іншому, з вигадкою й любов‘ю дивитися на оточуюче життя.

На своєму шляху Назар зустрічає багатія Джмеля, який відкриває йому секрет золотої кульбабки, за допомогою якої можна знайти зачаровану дівчину, та хлопчика-сироту, котрого мачуха послала на пошуки чарівних квіточок. Упродовж пошуків казкової квітки з Назаром трапляється багато цікавих пригод. Зрештою завдяки своїй доброті, працелюбності та кмітливості хлопчик дістається мети та руйнує підступні плани Чарівника. Василина повертається до рідної домівки.

Книжечка читається легко, текст містить чимало метафор, порівнянь, художніх описів, що збагачує мовний запас і сприяє розвитку образного мислення у юного читача. Сама казка світла, не травмує дитину, бо за будь-яких обставин усе живе залишається неушкодженим.

Сюжет повісті загалом нагадує відомі казки, але він збагачений незвичайними авторськими вигадками, що дивують (як ось Повітряне Озеро, що переносить героїв казки в інший вимір світу, тощо).

Ідея твору гуманістична. Казка навчає дітей співчуттю, увазі, добру, кмітливості, працелюбності, засуджує непомірну жадобу. Людина повинна мати помірні потреби та не піддаватися залежності від золота (непомірного багатства), бо «…золото – хороший помічник, але поганий хазяїн", а "…чарівний світ – це ілюзія щастя, омана, так само, як і поле золотих кульбабок – холодних золотих квітів, які ваблять до себе, а потім перетворюються на пух і залишають ні з чим нещасного шукача скарбів».

Наталія ТАРАСЕНКО,

 провідний бібліотекар

Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

(Київ)