Володимир Фединишинець. «Із котом і без кота»
23 березня 2010, 16:34   Автор: Наталя Марченко

Фединишинець В. Із котом і без кота : вірші для дітей / В. Фединишинець ; ілюстр. О. Гаркуші. - К. : В-во Олександри Гаркуші, 2009. - 44 с. : ілюстр. - 500 пр. - ISBN 978-611-531-000-5.

Ти любиш котів? Отих наїжачених чи лагідних, що поволеньки тиняються вулицями міста? Чи власного домашнього красеня, що нахабно лізе до твого ліжка й попри мамине «брись!» так і хоче пройтися столом до омріяного кусника? А можливо ти над усе любиш стежити за пригодами мультиплікаційних Кота Леопольда чи Тома, казкових Кота в чоботях чи підступного Кота Базиліо?

Коли так, то чудова барвиста книжечка Ужгородського видавництва Олександри Гаркуші створена саме для тебе! На її сторінках оселилося аж 33 коти! І то яких - кіт-франт і кіт-космонавт, киця-городниця й киця-модниця, кіт-дивак і кіт в неславі, коти-музики й коти-вояки та ще сила-силенна чудернацьких киць. Найдивовижніше, що всі вони не намальовані художником як в інших книжках, а вигадливо вироблені Олександрою Гаркушею з усіляких завалящих дрібниць: залишків ниток, ґудзиків, намистин, клаптиків тканин і паперу тощо, а потім сфотографовані та вміщені на сторінки поряд з віршиками.

Відтак, уважно розглядаючи сторінку за сторінкою, ти знайдеш тисячу способів здивувати рідних і друзів дивовижними подарунками. Скажімо, можна скрутити залишки клаптиків і ниток, нарізати ті «рулетки» й прикрасити рамочку для фото такими само чарівними соняшниками та маками, як ті, що в книжці. Або вигадати власного котика чи й справжню «клаптикову» казку про його пригоди. Або старанно вишити такі само гарні букетики на серветці чи кофтині…

А якщо ти не дуже полюбляєш робити щось власними руками й не надто шануєш котів, то, можливо, прочитавши задерикуваті веселі віршики Володимира Фединишинця, зміниш думку на краще?

Дорослому читачеві

Книжка справляє двояке враження, оскільки її чудове, пізнавальне та напрочуд світле художнє оформлення сусідить із доволі примітивними текстами. Відтак, під однією обкладинкою сусідить модерна європейська мистецька вигадливість і здобрена благими намірами провінційність творів «регіонального» рівня.

Щодо першого, то Олександра Гаркуша спромоглася витворити цілісний, осяжний для дитини молодшого шкільного віку мистецький світ в межах окремого видання. Її коти мають власні долі та характери, означені одягом, мімікою та притаманним кожному окремо оточенням. Чого варта замріяна усміхнена киця під листочком-парасолею на грядці, де порається дрібна мишка. Чи смугаста красуня, що як та пава, заквітчана та виряджена, виступцями йде по воду? А самовпевнений кіт на воротях із очиськами-гудзиками? Чи співставлені на одній сторінці пасторальний вишитий котик із «картинки» та злюще котище «в неславі» з отакенними рудими вусами, здоровенною пащекою та порожньою мискою, де лише дві пір’їнки нагадують про з’їденого горобчика?

Кожен із образів майстерно вироблений із підручних матеріалів, що є в кожному домі: клаптиків, ниток, ґудзиків, паперу тощо. Відтак, кожна ілюстрація може бути відтворена чи перетворена дитиною, і, по суті, є зразком, підказкою до подальшої власної творчості. При незначній допомозі дорослих, малі читачі легко можуть перетворитися у співтворців художника: за допомогою аплікації створити власні ілюстрації, запропонувати свої сюжети тощо. Авторка демонструє цілу низку доступних дітям молодшого шкільного віку технік: аплікацію з тканини та паперу, викладання малюнку нитками, створення квіток зі стрічок, різаних «рулетиків» тканини тощо. Одночасно, вона відкриває читачеві можливості вільного поєднання технік, підштовхує до сміливих художніх рішень щодо кольорової гами, оздоблення деталей вишивкою, плетенням, бусинками, ґудзиками та навіть монетками…

Щодо поезії, то вона, на жаль, слугує своєрідним виправданням вигадливого мистецького дизайну видання. Вірші часто містять невмотивовані зміни наголосу та форми слова (як-от: «Сміхо`та!», «на паску`», «проходжа`й», «док мишей ловити?» тощо) та алогічні мовленнєві побудови (скажімо, коти-вояки чомусь «із шаблею на боку, гранатою на паску» (поза стилістичними недоглядами, яким чином це озброєння може опинитися поряд?), кіт-космонавт запевняє, що «нове гніздо зів’ю!» (як кіт може вити гніздо?) і летить ракетою «в світок», іншому котові автор пропонує вдягнути «віночок із барвінку» (хто бачив у барвінковому вінку чоловіка?), а щодо киці, котра «йшла по водицю» він дивується-радіє, що та «не впала в криницю» (чому, власне, це мало статися?) та ін.).

Гадаю, Володимир Фединишинець, котрий повсякчас репрезентує себе саме і лише як регіонального, «русинського» митця, мав на меті створити засновані на місцевій говірці та образах тематичну добірку віршів-забавлянок для наймолодших. Почасти, це йому вдалося, як у поезіях «Цей кіт із Рекіт» чи «Котик хвостиком мете». Та на загал, псевдофольклорний стиль у поєднанні з модерновим «затяганням» читача до авторської словесної гри (як-от у вірші «Оре котик гори», де нічим іншим прикінцеве «Ха! Ха!» не пояснити), швидше дратує, ніж дивує. Скажімо, у віршику «Мамка варить киселицю» раптове нічим окрім загальної тематики книжки не виправдане раптове запитання «А що хоче киця?» приголомшує, бо про жодну кицю впродовж дев’яти попередніх рядків не йшлося. Так само «мудра киця», що «не впала у криницю» залишилася особисто для мене суцільною загадкою, бо, зрештою, чому вона мала туди падати?

Гадаю, 33 вірші про котів під однією обкладинкою – це цікаво й, по-своєму, вигадливо. Та, маючи в скарбниці української дитячої книжки такі «котячі» книжки як «Котознавство від Старого Опосума» Томаса Стернза Еліота, мимоволі здіймаєш планку вимог вище, ніж звикло наше регіональне письменство.

Додаткова інформація

Коментарі до статті

Лідія


Прикро, що літературу поза відомими видавництвами у нас не знають, не визнають (перегляньте хоча б ретроспективно коментарі на цьому сайті). А книжечка В.Фединишинця дійсно варта уваги, як і багато інших таких, що поза модними тенденціями, що відкривають по-своєму старе і добре. На маргінесах твориться те, що відрізняється від суцільного однотипного потоку, до якого підлаштовується переважна більшість авторів сучасних. Так і до "єдиноправильних" варіантів недалеко: уже повторюються сюжети, герої, ситуації, типовий набір зображальних засобів. Мода проминає, і про це не треба забувати.
Наталія Дев'ятко


Доброго дня, Лідіє.
Книжка справді симпатична. Сама люблю котів. :)

"Прикро, що літературу поза відомими видавництвами у нас не знають, не визнають"

Це треба змінювати і зараз це вже можна змінити.

Подивіться, як роблять "Аргонавти Всесвіту". Вони збирають всю інформацію по фантастичному напряму. Анонси видавництв, тоді книжкові новинки, тексти тощо.
Що заважає зробити подібне для дитячого сегменту?

Потрібо лише трошки волі і часу. З інформацією і координаційною системою можу допомогти.
Олександра


Прошу підказати як можна купити цю книжку. Дякую
Наталя Марченко


Гадаю, найпростіше - через інтернет-магазини. А ще краще - приходьте до бібліотеки, беріть цю та ще купу чудових книжечок безоплатно та читайте собі на втіху!