|
Біографічна довідка |
Майбутній художник Микола Сліпченко народився 17 грудня 1909 року в селі Окна що на Одещині.
Здібний хлопчисько-сирота рано почав малювати. Попри усі життєві негаразди тих часів, він не розлучався з олівцем і весь час малював. А коли постало питання, куди їхати: до Києва чи Одеси навчатись мистецькій грамоті, за три карбованці, які дала сестра Миколі, зміг добратися тільки до Одеси. 1931 року закінчив Одеський художній інститут, де його викладачами були зокрема Володимир Мюллер, Михайло Жук, Володимир Заузе.
Після здобуття мистецької освіти два роки працював у місті Макіївці художником при будинку культури і керівником мистецького гуртка. Потім переїхав до міста Харкова, де працював художником над плакатом, оформленням та ілюструванням книжок у видавництвах «Мистецтво», «Український робітник», а також у редакції «Літературної газети».
У 1937 році переїхав до Києва, де співпрацював із видавництвами «Мистецтво», «Дніпро», «Молодь», «Радянський письменник», «Радянська жінка», «Радянська школа», а також із журналом «Україна» і газетою «Вечірній Київ». У 1939 році був членом оргкомітету по утворенню Спілки радянських художників України. У своїй творчості Микола Федорович звертався до різних мистецьких жанрів: пейзаж, портрет, натюрморт, виконував змістовні композиції. Захоплюючись історичними пам’ятками та місцями, пов’язаними з героїчним минулим українського народу, художник створив ряд цікавих творів: «Хотинська фортеця», «Кам’янець-Подільська фортеця», «Оновлений храм в Седневі» та ін.
Ілюстрував книги: Лесі Українки «Грішниця», Панаса Мирного «Лихі люди», Ірини Вільде «Кури», Івана Франка «Борислав сміється», Анатолія Свидницького «Люборацькі», О. Бальзака «Спадкоємець диявола», В. Короленка «Ріка грає» та інші. А також ілюстрації до казок «Солом’яний бичок», «Курочка ряба», «Коза-дереза», «Котигорошко».
Жив у Києві. Помер у 2005 році. |