«Тореадори з Васюківки» В.З. Нестайка
16 березня 2010, 16:26   Автор: Наталя Марченко

«…не станете, як ті діти,
не ввійдете в Царство Небесне!»

Євангелія від Св. Ап. Матвія (18:1-4)

Нестайко В. З. Тореадори з Васюківки : трилогія про пригоди двох друзів / В. З. Нестайко ; мал. Є. Семенова. - К. : Веселка, 1973. - 415 с., [6] арк. ілюстр.: ілюстр. - 65000 пр.

Нестайко В. З. Тореадори з Васюківки: трилогія про пригоди двох друзів ; нова авт. ред. з новими епізодами / В. З. Нестайко; передм. В. Нестайка; худож. А. Василенко. - - К. : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2004. - 543 с.: ілюстр. - (Найкращий український дитячий роман).

Коли спинити на вулиці перехожого та запитати, кого з українських письменників він знає, відразу почуєш: «Шевченка!». Бо навіть той, хто кинув читати книжки ще в школі або ніколи не жив в Україні, чув про Кобзаря.
А коли запитати про українських дитячих письменників, відповідь так само буде прогнозованою: «Нестайко!.. Отой що «Тореодори з Васюківки»!..»

Що ж це за книжка, що ось уже майже півстоліття залишається візитівкою української дитячої літератури? Що це за твір, що навіть у часи всесвітнього панування поттеріани, в Україні продається вдвічі краще? Що такого неймовірного зміг знайти в житті двох сільських хлопчаків Всеволод Нестайко, що навіть в еру Водолія та «дітей індиго» забуваєш про комп’ютерні ігри та круті серіали, підхоплений вихором їх невтомної невситимої гонитви… За чим?

Ява Рень і Павлуша Завгородній – такі собі сільські шибайголови, що жодної миті не хочуть згаяти. А прагнуть зробити світ кращим, удосконалити в житті хоча б те, що їм до снаги. Скажімо, прорити в рідному селі метро… Або влаштувати справжню кориду… Або …хоча б «стати героями на весь світ»… Їхні вигадки – химерні й щирі, мрії по-справжньому величні, а мова й спосіб існування в художньому просторі тексту немислимо правдивий. Йдеться не лише про те, що розповідь у кожній із повістей віддано одному з героїв, і весь світ читачеві бачиться з висоти їх зросту та рівня розуміння світу. Вражає цілісність і повнота передачі письменником живої та повсякчас змінюваної дитячої особистості, природність відтворення її реакцій на оточуюче, напрочуд повнокровна й «смаковита» мова персонажів. Мимоволі спадають на думку «дорослі» герої І. Котляревського, І. Нечуя-Левицького та М. Гоголя, О. Довженка та О. Гончара – весь той славний набуток красного письменства, що вивів перед очі світу образ невгамовного, трудящого, щирого та незборимо оптимістичного українця як окремий національний тип.

На рівні художнього відображення світу дитинства Ява та Павлуша В. Нестайка так само глибоко народні та національні герої, що стали високохудожнім, зрозумілим для представника будь-якого народу втіленням того, що зазвичай визначаємо поняттям «українська дитина», а отже, й «українська ментальність». Для читачів різних поколінь і країн вони розкривають суть і смак буття по-українськи, без патетики й дидактизму вщент розбиваючи налиплі за століття стереотипи, як робили це для своїх народів герої Шолом-Алейхема чи Шукшина.

Водночас, цей прозорий «дитячий» текст так і проситься пограти з ним у постмодерну дорослу гру в «тікаючі / натякаючи» сенси. Скажімо, перші сторінки книжки, коли хлопці в бур’янах слухають смаковиту лайку діда Варави, викликають в уяві як початок твенівського «Тома Сойєра», так і довженкову «Зачаровану Десну». А чого варте сповнене тонкого гумору пародіювання Гоголя на перших сторінках частини третьої, в якій «…посварилися Іван Васильович з Павлом Денисовичем…»?! А опис київського пляжу, що так і «підморгує» Вишневим усмішкам, зокрема знаменитому «Ярмарку»! Щодо промовистих імен персонажів і говорити не варто. Хіба можна забути мудру корову Контрибуцію, спасенного цуцика Собакевича чи того ж Яву, що сам собі «виговорив» оте ім’я зі звичайного Іван?

Читаючи майже детективні історії щоденних клопотів Яви з Павлушею, дивуєшся не лише їх вмінню з гумором ставитися до життя, щирості, здатності на високі й напрочуд інтенсивні переживання, а й «непрактичності» щодо пошуку вигод для себе особисто, «страху» за власне добре ім’я (щодо якого вони не мають жодних сумнівів!) та спрямованості на потреби й очікування оточуючих. Вони не бояться помилятися й виправляють власні й чужі промахи з такою ж завзятістю й наполегливістю, як і беруться за нові справи.

Герої Нестайка не так рефлексують, як повсякчас діють. Саме чин, сповнений віри в потрібність і втілюваність задуманого, рухає їхнє життя та формує характери. Вони не бояться жити, бо не мають сумніву щодо доцільності та високого призначення власного існування. Можливо, саме тому, на відміну від героїв того ж Марка Твена, з якими їх часто порівнюють, хлопцям і на думку не спадає розжитися на власній вигадливості чи когось «провчити».

Ява та Павлуша щиро хочуть стати справжніми героями і ощасливити світ: зробити його кращим, світлішим і щирішим до всіх.

Наївна дитяча мрія? Так. Але без цієї дитинної спраги вселенського добра людина перестає бути людиною. Втративши раптом здатність вірити в можливість ощасливлення власними силами цілого божого світу, ми втрачаємо здатність змінити будь-що на краще навіть у власному житті. Ми не просто стаємо дорослими. Ми стаємо злими, вічно невдоволеними, нещасними й наляканими дорослими, зусиллями яких життя робиться нестерпним… Як, скажімо, існування Гаррі Поттера в «нормальній» родині рідної тітки…

Можливо, саме тому покоління за поколінням розгортає прості, наївні й такі світлі сторінки Нестайкової епопеї, аби звірити за нею як за камертоном щирої дитинності, звучання власної душі. Аби повернути собі довіру до світу та віру у власні сили, у здатність радіти новим пригодам і випробуванням, і щиро намагатися змінити кожен новий день на краще.

Тому, на мій розсуд, трилогія В. Нестайка «Тореодори з Васюківки» – не просто весела дитяча книжка з динамічним сюжетом і чудовою мовою. Це високомистецький посібник із відновлення людської подоби в одному окремо взятому читачеві. І поки хоч одна людина буде прагнути ввійти в царство Боже й нестерпно сумуватиме за власною дитинністю, чистотою й відкритістю, книжку Нестайка будуть читати.

Додаткова інформація

Коментарі до статті

Сергій


Коротка, але змістовна і глобальна стаття. Пригоди двох симпатичних шибеників виписані не так, як зараз ведеться, по-хутірському, а в контексті європейської літератури.
Марченко


Пане Сергію!

Дякую за теплі та щирі слова на мою адресу!

Нині я працюю над ґрунтовною статтею про Всевола Нестайка. Виявилося, що час-по-час навколо цього письменника виникали жорсткі й частенько безпідставні дискусії (схожі до тих, що у форматі репліки точаться на ЛітАкценті нині).

Як Ви гадаєте, чому за одні й ті самі тексти, одну й ту саму людину називають "співцем хохландії" й "Великим українським письменником"?
еорапродшлар


круто
Алла


Побільше б нам таких дитячих письменників. І дорослому хочеться таку книжку почитати
Nata


Дякую за відгуки!
Найближчим часом на сайті НБУ для дітей у розділі "Видання" - "Для дорослих" зявиться великий біобібліографічний нарис про шановного Всеволода Зіновійовича. А на КЛЮЧІ готується добірка з виступів письмнника про суть, стан і завдання літератури для дітей.
Оксана


Не читала нічого глибшого серед відгуків на Нестайкову прозу для дітей! Дякую за такі зворушливі й від сьогодні для мене крилаті слова: "...без цієї дитинної спраги вселенського добра людина перестає бути людиною"!
ленин


круто! я токого от украины не ожидал!!! думал только о пушкинов... в. нестайко крутой пацан!!!!!=)
Надійка


Чи відомо комусь, як склалася доля Сашка Мініна та Миколи Ушакова, що зіграли годовних героїв у фільмі за цим твором?
Всеволод Нестайко


Всеволод Нестайко телефоном повідомив наступне:
"Фільм знімався в околицях Харкова. Діда Вараву грав актор Харківського драматичного театру Олексій Свистунов, а Павлушу – Саша Мінін, актор самодіяльного драматичного колективу місцевого Палацу піонерів. Їхня подальша доля авторові не відома.
Щодо Саші Бартєнєва, котрий зіграв Яву, то Всеволод Зіновійович знає лише, що той став актором і нині проживає в Сибіру".
Наталя Гажаман


Нам вдалося знайти про долі пов‘язаних із фільмом людей лише одну публікацію:
Кокотюха, А. Як тореадори програли бій // Час. – 2005. - № 10. – 26 листопада – 2 грудня. – С. 12.
ангел


Це дуууууже цікава книга.Від неї не можливо відірватися.
Ганна


40 років пропрацювала вчителькою. Від дня виходу першої редакції "Тореадорів" зачитувала дітям сторінки книги. Здоровий сміх у нашій хворій країні - це ліки для душі.
Читайте, залучайте дітей до невмирущого сміху!
ДЕНИС


У ТРИЛОГІЯ ТЕРЕАДОР З ВАСЮКІВКИ Я ЗРОЗУМІВ ЩО ТРЕБА ДРУЖИТИ І НЕПОКИДАТИ ДРУГА.
Наталя Марченко


Молодчина, Денисе!
Ти зрозумів найважливіше!
Всеволод Нестайко не лише в усіх своїх творах пише про справжню дружбу, а й у житті найбільше шанує в людині вміння дружити та добре ставитися до оточуючих.

А ти читав ще якісь книжки Всеволода Нестайка?
Якщо тобі й твоїм друзям чи родині справді подобаються твори цього письменника, можеш написати йому листа й ми передамо його Всеволодові Зіновійовичу.
Юлия


Спасибі за твір!!!!!!!
Катерина


Всеволод Нестайко майстер пригодницького жанру. У творі Тореадори з Васюківки він показав нам наскільки важлива справжня дружба. Закликає нас не кидати один одного!!! І взагалі це мій улюблений письменник!
Ленчик


Преподователю понравилось
Наталя Марченко


Відкрийте "преподавателю" КЛЮЧ! :)
Можливо, і він знайде для себе щось цікаве та корисне...
Настя


Скажіть будь ласка,а як можно написати листа Всеволоду Зіновійовичу?з дитинства обожнюю його твори-хотілось би щиро подякувати йому за його творчість!можливо якщо не адреса,то електронна адреса близьких ?
Nata


Вашому улюбленому письменникові можна написати за адресою:
01024. Київ- 24, вул. Шовковична, 20, кв. 70. Нестайкові В. З.
Настя


Дякую!!
Мама Таня


Спасибі письменнику за чудові книжки,мій закінчивши одну книжку не може дочекатися у подарунок іншу(прочитав майже всі),але "Тореадори..." його найулюбленіша.Приємно,що в наші часи є такі талановиті дитячі письменники.
Мама Таня


Дякую Nata за адресу,мій син дуже хоче написати листа письменнику.
муся гукіна


дякую за книгу,в ній можна дізнатися багато цікавого,і пізнати світ
!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!
доречі буду чекати нових творів..............
Оля


Те що треба але нам треба письмово ы то дуже багато але те що э то э
Ксюша


Дякую!!!!!Саме те що я шукала:)
Наталя Марченко


Найбільше про В. Нестайка можна прочитати у нашому біобібліографічному покажчику: http://chl.kiev.ua/default.aspx?id=5916
Там є все-все про ВСІ написані цим письменником книжки і дуже багато про нього самого та особливості його письма.
Nata


Дуже прошу свої емоції (навіть найкращі та найяскравіші!) намагатися висловлювати словами, а не "!!!????"
Адже, коли Ви читаєте книжки, то це передбачає вміння користуватися літерами і для письма також :)
продажний


в мене є ця книга хахахаха
Марійка


Велике дякую.