Серія «Музична казкотерапія для малят» створена молодою обдарованою казкаркою Катериною Єгорушкіною спільно з фаховим музикантом Стефаном Недерицею на засадах музичної казкотерапії. Відтак, книжки вирізняє не лише ошатне виконання 1, а й гармонійне поєднання тексту, музичного супроводу та ілюстрацій, вміло виконаних Поліною Родрігес і Марисею Рудською. Зображення, запропоновані ілюстраторами для цих специфічних видань, тонко передають наївність і соковитість справжнього «дитячого» малюнку, водночас, не втрачаючи «дорослої» багатозначності та нюансування образів і кольорів. Так само й музика, створена та дібрана для проекту, не просто — звукове тло конкретної розповіді, а повноцінний художній простір, здатний самостійно творити настрій і ставати приводом до розмови чи фантазування.
Але й поза суто терапевтичним ефектом, засвідченим чималою кількістю вдячних читачів, казки К. Єгорушкіної привертають увагу рівнем свого художнього втілення. Насамперед, це справжні живі оповідки, які цікаво слухати, легко уявити та переповісти. Кожна така історія осяжна для дитини як за обсягом, так і за суттю та може бути прочитана/почута за один раз. Це напрочуд важливо, бо малеча любить завершувати розпочате, але ще не спроможна довго утримувати увагу. Тому саме такого типу книжечки не втомлюють, а навпаки приносять радість — від нових знань, від можливості все зрозуміти самостійно та дослухати чи дочитати до кінця. А саме так формується любов до читання та пізнання, впевненість у власних силах.
Уважно стежить авторка також за мовою своїх творів, намагаючись викласти складні речі максимально ясно: за допомогою простих синтаксичних конструкцій, знайомої дітям лексики, короткими репліками й абзацами тощо. Вона не описує картину, а лише дає уяві достатню кількість опорних слів-образів, аби читач міг самостійно все «побачити по-своєму». Не розгортає безкінечні сюжетні ходи, а підтримує динаміку розповіді чітким структуруванням та кінематографічною зміною подій-«кадрів». Відтак, її Країна Сніговія, Країна Соняшників чи Будиночок із води постають пізнаваними, легко уявними в деталях світами, котрі можливо «довигадувати», населити власними персонажами, облаштувати власними «палацами», «будиночками» та місцинками. Така здатність художнього простору до «обживання» читачем — величезна перемога автора, бо засвідчує відповідність і адекватність створеної ним образної системи структурі та формам мислення сучасних малюків.
Образи казок К. Єгорушкіної, як і природній світ «Я» малюка, народжуються шляхом пізнання оточуючого в процесі безпосереднього набуття досвіду героями. Так, у «Країні Сніговії» дівчинка-оповідач та її друг Кая не просто «проходять» ази нотної грамоти, а й розкривають одне одному (власне, одне завдяки одному) засновки становлення особистості та гармонійного існування світу. А в «Будиночку з води» хлопчику Ра випадає нагода вчитися у Школі Золотого Дельфіна аби знайти спільну мову зі світом довкола, який не вміє з ним розмовляти. Так само через взаємодію з іншими вчаться людяності й інші персонажі казок: Дельфінятко та Сніговичок, Чорнильний Чоловічок і навіть уже дорослі та мудрі Золотий Дельфін і Король-Соняшник.
Ще одна визначальна риса казок К. Єгорушкіної — гармонія суперечливого та відсутність зла як такого. Але не йдеться про те, що вони безконфліктні чи пісні. Аж ніяк! Кая вперше стикається з людиною, яка «не знає ноток» і, по-суті, вимушений постійно підлаштовуватися під нову знайому. Маленький Ра «розуміє всіх», хоча його не розумів (навіть не помічав!) ніхто, аж поки не з’явилося Дельфінятко… Сніговичок береже найкращу в світі скрипку, але не спроможний на ній зіграти тощо. Отже, історія кожного героя письменниці глибоко драматична у своєму засновку. Ось тільки авторка бачить і розповідає їх із погляду дитини — світло й оптимістично.
Чому ж ця її дитинна певність у пануванні добра та справедливості не дратують і не видаються брехливим сюсюканням, а, навпаки, пробуджують у дорослому щемкий жаль за чимось найістотнішим, що хочеться зберегти хоча б у дітях?..
Гадаю тому, що авторка бачить і відтворює реальність під кутом зору, визначеним присутністю Віри, з якою ми всі приходимо у цей світ, сповнені очікувань і щастя. К. Єгорушкіна ніби затримує себе у тому стані гармонії та щирості, дитинності, й тим самим доводить читачеві (малому й дорослому), що не тільки можливо, а й життєво необхідно залишатися ось таким — відкритим до світу і людей, віруючим у любов Божу, розлиту в світі й тобі, відданим Творенню.
Ви не знайдете у казках К. Єгорушкіної мимовільної патетики чи пресловутої дидактики, — одні лише цікаві, веселі та захопливі історії про дивних і чарівних малюків із різних, і водночас схожих між собою світів її уяви. І хто-знає, які думки навіють ці знахідки вам і вашим дітям. Одне безперечно, весь навчально-терапевтичний ефект цих текстів завдячує своїм існуванням їх справжній щирості та художності. Бо кожна історія К. Єгорушкіної це насамперед — Справжня Добра Казка, розказана від щирого серця Творцем, якому є про що розповісти малюкові …й не лише йому…

1. Хоча для «терапевтичних» книжок важкий для ока лискучий папір видається не надто доречним.

Наталя Марченко

Катерина Єгорушкіна — письменниця, поетка, казкотерапевт — народилася 30 жовтня 1984 р. у м. Броварі Київської області.
Із дев’яти років пише вірші та прозу.
Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія». Має фах філолога та психолога. Працює з дітьми та дорослими у царинах казкотерапії та книготерапії за авторськими методиками.
Веде передачу «Чарівний світ казок» на радіо «Марія».
Працює консультантом із книготерапії у видавництві «Грані-Т», готуючи психологічні довідки до книжок (скажімо, «Золота вежа» К. Гаґерупа, «Зоряна подорож» Т. Мельник, «Будинок, який умів розмовляти» М. Микицей, «Як я до лікаря ходила» А. Багряної та ін.).
Авторка книжкового проекту «Музична казкотерапія для малят».
Член літературних студій «Криниця», «Радосинь», «Свіча-До-Cлова».
Публікується у періодичних виданнях та альманахах («Гранослов», «Незглибима «Криниця»», «Захід-Схід» та ін.).
Лауреат та дипломант літературних конкурсів «Гранослов», «Кришталеве перо» та ін.

Книги:
збірка поезії «Пульсація миті» (К., 2006) — видрукувана на Грант президента України;
книжки казок: «Музична подорож Золотого Каштанчика» (К., 2010 р.), «Країна Сніговія» (К., 2011), «Будиночок з води» (К., 2011).

***
Степан Сергійович Недериця народився 9 травня 1964 р. у Молдові.

Закінчив дитячу музичну школу в Кишиневі, Київське музичне училище ім. Глієра та два факультети (виконавець по класу цимбалів і диригент) Київської консерваторії ім. П. І. Чайковского.
У листопаді 2003 р. відкрив у Києві «Клуб Прихильників Лікаря Сергія Сергієвича Коновалова» та розпочав практику музичного терапевта.

Доробок:
Дитячі альбоми серії «Розумна дитина»: «Зимовий ранок», «Країна Метелія», «Мрії», «Місячне світло», «Солодкі сни. Антистрес», «Знайка в селі. Пам’ять», «Знайка і птахи. Мислення», «Знайка і дикі звірі. Уява».
Дитячі альбоми серії «Музикальна казкотерапія для дітей» (разом із К. Єгорушкіною): «Країна Сніговія», «Будиночок з води. Дельфінотерапія».

Див. також:
Офіційний сайт Катерини Єгорушкіної. – Режим доступу : http://yegorushkina.ho.ua/
Мельник Т. Казкотерапія Катерини Єгорушкіної / Т. Мельник // Друг читача. – 2012. – 3 лютого. – Режим доступу : http://vsiknygy.net.ua/shcho_pochytaty/16699/
Стрельченко Л. Рецепт одужання: казка натщесерце : як працює терапія казкою й музикою, «УМ» розповіла письменниця і психолог Катерина Єгорушкіна / Л. Стрельченко // Україна молода. – Режим доступу : http://www.umoloda.kiev.ua/number/1968/171/70016/
Демидюк Л. Катерина Єгорушкіна пропонує казкотерапію для дітей та дорослих / Л. Демидюк // Погляд. – Літературне життя. – Режим доступу : http://poglyad.com/blog-109/post-960
Развивающая музыка для детей. – Режим доступа : http://antistress-music.com.ua/?page_id=1120