Іван Андрусяк. "Хто боїться зайчиків"
16 квітня 2010, 11:17   Автор: Наталя Марченко

Андрусяк І. Хто боїться Зайчиків : повість-гра : для молод. та серед. шк. віку / І. Андрусяк ; худож. У. Мельникова. – К. : Грані-Т, 2010. – 71 с. : ілюстр. - (Золотий лелека). - 2000 пр. - ISBN 978-966-465-265-7.  

Головне – не читати цю книжечку на самоті!

Тобто, її цілком можна прочитати самотужки. Бо кому не цікаво дізнатися, що сталося, коли в Курочки Рябої вилупився крокодильчик, навіщо потрібен «кривий холодець» і чому, власне, Дибайли бояться Зайчиків? Та й кумедні сонячні малюнки Уляни Мельникової порозглядати цікаво. Але обов’язково треба мати на кому, або з ким, «випробувати» всі оті інструкції до казок, оповідок, жартів, смішків, пісеньок і віршиків, що їх понавигадував автор. Бо в тому – самий смак химерної повісті-гри Івана Андрусяка.

А ще варто тихцем підкласти цю книжку під ніс постійно заклопотаному татові чи геть забіганій мамі. Особливо, коли маєш молодшу сестричку чи братика, та навіть не уявляєш, чим окрім реклами відволікати те маленя від своїх «дорослих» речей і таємниць. Бо це книжка чарівна: бавлячись разом із кумедною, але дуже щасливою родиною Дибайлів і їх сміхотливими «ворогами» Зайчиками, з Вовчиком, Крокодильчиком, Курочкою та всіма-всіма іншими, ти неодмінно побачиш, що все в цій книжечці дуже легко змінити за власним бажанням. Бо все в ній, у прямому сенсі, – в твоїх руках!

А ще виявляється, що будь-яка прикрість може виявитися страшенно веселою, а будь-який чай стати чарівним Вечірнім чаєм … Головне, - усміхатися та любити…

Дорослому читачеві
Додаткова інформація

Коментарі до статті

Nata


Вибачте, відразу не вийшло записати повідомлення. Хотіла запитати: отакі "доросло/дитячі" книжки-тренінги - це нове слово в літературі чи вже були тексти, рекомендовані лише для родинного читання?

І ще, пан Андрусяк "випробував" усе те на власних дітях чи це, так би мовити, "узагальнений досвід покоління"?
Іван Андрусяк


Я не "випробовував" це на своїх дітях, а воно органічно виплило з ігор, забавок, бавлення з моїми малявками, - тобто, спершу народжувалася чи то в мене, чи в Стефи в процесі гри якась ідейка, ми її невимушено "обігрували" - і вона в результаті або відпадала сама собою, або залишалася, і ми бавилися так іще довго чи й досі бавимося, - ось такі ідейки я відтак і прописував у книжці.

А взагалі, воно не тренінґ, а художній текст, у кожній новелці якась своя історія чи казочка, яка теж народжувалася з розмов із малявками, з якихось спільних фантазувань, вигадувань. Найголовніше, чого мені хотілося - виписати АТМОСФЕРУ родинної довірливості, щирості, краси - цього, гадаю, в родині жодними тренінґами не досягти, але в живому спілкуванні це неодмінно розкривається в кожній родині, де є любов.
Марченко


Пане Іване! Ви такий молодчина!

Атмосфера у Ваших книжках ЧАРІВНА! І головне, що вона "заразна" для читачів. І в цьому сенсі - "тренінг", бо коли Вас не лише читати, а й повторювати, то, як у йозі: від правильної напруги зовнішнього змінюється внутрішній світ.
Юля Діброва


Мені треба в університеті зробити про Вас ІНДЗ. Напишіть, будь ласка, про себе більше інформації, а особливо по біографії.))))До речі, Ваші "творіння"класненькі)))
Іван Андрусяк


Юлі Діброві:
Дякую за "класненьких")))
Про мене Ви знайдете, крім "Ключа, трохи тут: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8F%D0%BA_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87
а більше тут: http://dyskurs.narod.ru/ і тут: http://dyskurs.livejournal.com/
А що таке ІНДЗ?
Анна


Вибачте, Іване, де можна в Інтернеті почитати Вашу книгу? Доньці дуже треба прочитати до початку шкільного року, а в книгарнях немає книжки
Іван Андрусяк


Придбати книжку найкраще ось тут, пані Анно: http://www.eksiton.com.ua/ukr/authors/133.html Якщо будуть питання, гукайте мене у Фейсбуку або на електронну пошту @dyskurs@ukr.net :)