Оксана Лущевська, Лана Світанкова. "Солька і кухар Тара-пата"
10 жовтня 2012, 10:48   Автор: Наталя Марченко

Лущевська О. Солька і кухар Тара-пата: повість / О. Лущевська, Лана Світанкова ; худож. О. Гаврилова. – К. : Грані–Т, 2012. – 80 с., іл.Для дітей молодшого шкільного віку

О.Лущевська, Л.Світанкова. "Солька і кухар Тара-пата"Гадаю, це типова «дівчача» книжка. Тому хлопчики можуть спокійно далі не читати. От, хіба-що вони страшенно люблять зустрічати маму з роботи якимось насправді добрим сюрпризом, скажімо, полуницею в шоколаді чи хоча б свіженькими спагеті, — тоді є сенс продовжувати!

Це книжка про почуття і смаки. І не лише кулінарні… Адже можна мати смак до книжок чи до музики, смак до хороших людей і краси. Зрештою, далеко не кожний із нас має смак до життя… Автори і герої цієї книжки його мають. Тому так приємно взяти до рук ошатний томик якогось особливого «смачного» відтінку, що викликає мені в уяві улюблений корицево-шоколадний дух теплої кухоньки зі свіжовипеченими тістечками на стільниці. Тому зовсім не хочеться підганяти неквапливу оповідь про будні та свята дивакуватого самотнього кухаря Тара-пати і маленької вигадниці Соломійки.

І не важливо, що Солька з мамою — справжнісінькі «незаможні», а чарівний пан Тара-пата весь вік працює на господарів. Не це визначає величину людського серця, таланту, а, отже, й щастя. Гонорові батьки малого Гені — й заможні, й освічені, й, здавалося б, уміють «красиво жити». Аж ні! Навіть найкраще «замовлене» свято не приносить радості, коли мусиш його проводити без друзів, а найкращий кухар не спроможний вигадати страви, котрою смакує заїдати самотність…

А ще у цій дивній книжці сила-силенна простих і смачних рецептів, що з ними легко упорається навіть дитина!..

… і це ще трішечки історія про кохання… і не лише до кулінарії

Тому, коли матимеш час і теплий настрій (коли страшенно хочеться зробити щось дуже-дуже хороше — хоча б кицьку погладити чи поблукати осінніми парками), погортай цю книжку! Хто знає, можливо, і твоїй мамі пощастить спробувати з рук власної дитини справжнісінького «Сирника» чи «Морквяних коржиків»?..

Наталя Марченко

Дорослому читачеві

Коментарі до статті

Наталя Марченко


КЛЮЧ вітає авторів із заслуженою перемогою!!!
Книга Оксани Лущевської та Лани Світанкової «Книжкова смакота. Солька і кухар Тара-пата» видавництва «Грані-Т» визнана Книгою року-2012 у номінації «Світ дитинства»!
олег


не знаю у кого вистачило розуму назвати цей твір книгою року,але нав'язувати школярам читати - купувати цей опус це ознака "височенної" майстерності і популярності. Надіюсь це останній "шедевр" автора
Nata1


Щодо "у кого вистачило розуму", то варто звернутися безпосередньо до організаторів і експертів рейтингу :) Всі дані легко знайти в мережі.

Свої думки щодо цієї книжки висловила вище в рецензії (лив.: Дорослому читачеві"), здається, обгрунтовано :)

Маю також "розчарувати" пана Олега, бо Оксана Лущевська й далі плідно та успішно працює в царині дитячої літератури.

Якщо маєте конкретні зауваження щодо цієї книжки - якості тексту, ілюстрацій, загальної концепції тощо - надішліть нам і ми радо їх оприлюднимо.
Чехович


Коли книжки такого рівня "випадково" виграють у номінаціях різних премій ( а таких "випадковостей" за останні роки піднабралося достатньо),то справді виникає питання про "висоту" майстерності і можливої популярності. Я про таку книгу і не чула. Дай Боже, щоб наші діти і онуки читали гарні тексти, з ілюстраціями найкращіх художників, а рецензії на книжки були справді чесними, без "заказів"( якось у нас це ніжно пестується в книжковій спільноті в останній час. Дуже кидається в очі.).І щоб бачили ті критики справді те, що будуть читати діти, а не те, на що ніколи не впаде в око читачеві , а особливо покупцеві дитячої книги. Хоча в неупередженість і професіоналізм деяких "провідних критиків" (вони себе самі "призначили" і такими вважають, чомусь) я дуже слабо вірю, бо вони регулярно "підгодовуються" саме в тих видавництвах книжки яких "типа" критикують і рецензуть,а насправді - відкрито піарять. Відвертий "міжсобойчик" існує і сховати його вже неможливо . Це до пані Наталі Марченко і ії рецензії не має ніякого відношення. То про загальні аспекти нашої літературної критики для дітей. Чи є вона насправді?.
Чернишенко


Пані Наталю, як казав Геґрід: "Ви тоті листи не читайте. а одразу кидайте до вогню. Їх пишуть тільки вар*яти..."
Яна


Не всі цю книгу піарять. Є багато значно кращіх.
Твір абсолютно посередній.
Ще одна думка - http://bookchest.livejournal.com/37509.html