Тетяна Щербаченко. "Як не заблукати в павутині"
9 квітня 2013, 11:18   Автор: Наталя Марченко

Щербаченко Т. Як не заблукати в павутині / Т. Щербаченко ; намал. Д. Кузьменко. – Л. : Вид-во Старого Лева, 2013. – 103 с. : іл.Для дітей середнього шкільного віку

Т.Щербаченко. "Як не заблукати в павутині". ОбкладинкаХто з вас не любить поблукати у Мережі?!

А кому дорослі хоча б раз не казали, що Інтернет — не місце для блукання дітей і слід зайнятися чимось «нормальним», а не «гробити час і здоров‘я»?!

А ще дорослі не забувають поплакатися, що Інтернет «убиває» книжку та пишуть нуднющі підручники й посібники, в яких така жива і класна штука як Мережа перетворюється на купу мертвого залізяччя, регламентованого важко повторюваними правилами...

Але буває й по-іншому. Адже дорослі завжди виростають із дітей! І коли про Мережу береться писати той, хто любив у ній поблукати сам, і досі може дати фору власним діткам у тій справі, — з’являються справді корисні та цікаві книжки про Інтернет і дитяче життя-буття в ньому.

Ось ця — саме така! Прочитай!

Можливо, знайдеш щось новеньке про вже відомий тобі Мережевий світ. А якщо ні (бо ж ти можеш виявитися справжнісіньким докою у справі освоєння Інтернету!) — книжка стовідсотково допоможе тобі позбутися тисячного запитання молодшого братика чи сестрички «А як мені…»

…та й дідусеві чи бабусі, а почасти й мамі з татом куди простіше тихцем зазирнути за підказкою до дитячої книжки, ніж визнати, що є речі, у яких навіть дитина знається краще за них

Наталя Марченко

Дорослому читачеві
Додаткова інформація

Коментарі до статті

Тетяна Щербаченко


пані Наталю, щиро дякую за такий уважний аналіз! Ви дуже чітко побачили й назвали над-мету моєї роботи -- це не просто прагматично пізнавальна книга... це розмова про життя та його неминущі цінності...
Дмитро Кузьменко


Пані Наталю, щиро дякую за добрі слова на мою адресу! Дуже приємно, що моя робота сподобалася Вам.
Єдине, мені дуже прикро, що в усіх статтях про книжку, в т.ч. у Вашій, не згадується ім"я ще однієї людини, яку, втім, вказано на останній сторінці. Це дизайнер Денис Кузьменко. І в тому, що книжка саме така, якою Ви її бачете, є його величезна заслуга. Макет, структура книжки, вибір гарнітури - це все його робота. Крім того, в книжці використано дві авторські гарнітури Дениса. В жодній мірі не хочу применшити заслуг "Видавництва Старого Лева", без якого книжки просто не було би. І в тому макеті, який ви бачите, також є робота видавництва. Але все ж таки дизайн створював саме Денис Кузьменко.
І ми не брати. Навіть не родичі).
Марія М.


Чудово, що в сучасній літературі нарешті з"явилася книжка, про яку донедавна українські читачі могли тільки мріяти. "Як не заблукати в павутинні" Тетяни Щербаченко - видання, що направду таки виходить за звичні рамки вікової читацької орієнтації. Гадаю, цю книжку купуватимуть не тільки школярі, але й їхні батьки. Це не посібник, хоча й може слугувати ним за потреби. На сторінках книги немає узвичаєного теоретичного підходу до питання "дитина і комп'ютер", зате є глибинний погляд на людські взаємостосунки. Умовно, це "книжка-подружка", яка допомагає рухатися від простішого до складного. А оскільки написана книга із притаманною генетично українцям щирістю, вирізняється вочевидь з-поміж іноземних видань своєю дохідливістю та відчутним теплом. І от щодо цього це направду таки утішний подарунок дітям та їхнім батькам. Вітаю Тетяну Щербаченко, Видавництво Старого Лева, Дмитра Кузьменка, Дениса Кузьменка та усіх творців книги із чудовим виданням.
Наталя Марченко


Дякую, пане Дмитре, за зауваження!
Справді, якось ще не звикли рецензенти (і я насамперед) відзначати в книзі роботу дизайнера, як і, до речі!, редактора :).
Дуже сподіваюся, що справа "піде на поправку"!
На своє виправдання скажу, що від самого заснування КЛЮЧа (й то неодноразово!) зверталася до "художніх" і "книжково-технологічниих" вузів (власе, профільних кафедр) із проханням хоча б інколи надават фахові огляди саме дизайнерських рішень у книзі для дітей, розповідати про художників-ілюстраторів... Але досі ще відгуку не маю :(
Була б ДУЖЕ вдячна, коли б, можливо, хтось із ілюстраторів чи дизайнерів узявся за ту непросту справу долучення читача до розуміння таємниць мистецького книготворення.
Тетяна Щербаченко


дякую, пані Маріє!