Десять книжок, які слід прочитати саме в дитинстві
12 серпня 2014, 0:05   Автор: Віталіна Кизилова, Наталя Трохим, Тетяна Мельник, Ольга Годованець, Ярослав Чорногуз, Марійка Морозенко, Сергій Іванюк, Оксана Думанська та інші

Десять книжок, які слід прочитати саме в дитинстві

 

Останнім часом стало звичним укладати й оприлюднювати розмаїті рейтинги, переліки, «експертні оцінки» тощо.

Та оскільки КЛЮЧ існує заради того, щоб Ви читали й думали над улюбленими книжками, а не задля утвердження будь-чиїх поглядів чи вподобань, ми попросили різних, але по-справжньому книжних людей, фактично спонтанно назвати десять текстів, які, на їхнє переконання слід обов‘язково прочитати саме у дитинстві, максимум — у підлітковому віці.

Ось яка неочікувана, розмаїта і напрочуд репрезентативна мозаїка народилася з їхніх спогадів, уподобань і (уявіть тільки!) «експропріації» смаків власних дітей!

 

 

***

«У ситуації хронічного стресу (вже майже два місяці переїжджаю від одних родичів до інших, у мій будинок позавчора влучив снаряд ... спробую відповісти.

Із ХХ століття безумовно «Тореадори...» В. Нестайка (в сучасному перевиданні) та його цикл про Лісову школу.

Неодмінно Зірку Мензатюк: її казки, «Таємницю козацької шаблі».

Також «Канікули прибульців із Салатти» Ксенії Ковальської,

«Сторожова застава» та «Джури...» В. Рутківського.

Це ті твори, що їх насправді читають наші діти (адже працюю зі студентами спеціальності «Початкове навчання», котрі спілкуються з дітьми на практиці в школі, пишуть магістерські роботи).

Користуються попитом «Зимові історії» (львівське «Свічадо» кілька видань робило, на зимові канікули діти «ковтають» залюбки, і дошкільники, і початкові класи).

Безперечно, І. Андрусяк.

Думаю, в підлітковому віці варто читати Ніну Бічую (я сама нею захоплювалася), а от чи сприймають це сучасні діти — питання. Вони люблять пригоди, а там психологія...

Тому, напевне А. Кокотюху (є чудові детективи якраз для підлітків, на кшталт, «Полювання на золотий кубок»...

Може щось іще згадаю... пізніше...»

 Віталіна Кизилова, кандидат філологічних наук,

доцент Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Луганськ.

 

 

***

«Щодо десятки книжок (для сучасних українських діток!) — приблизно отак:

поезія — П. Тичина,

М. Вінграновський,

Леся Українка (романтичні поеми),

Т. Шевченко;

проза — народні казки,

«Біда навчить» Лесі Українки,

казки І. Франка,

«Пітер Пен» Дж. Баррі,

«Брати Лев'яче Серце» А. Лідгрен,

трилогія «Джури» В. Рутківського та

«Злочинці з паралельного світу» Г. Малик.

Але десять — це дуже мало!

Ой, пропустила Г. Х. Андерсена! Даруйте...

І «Маленького принца» А. де Сент-Екзюпері! — додайте, будь ласка :)»

Наталя Трохим, письменниця, перекладачка,

викладач факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, м. Львів.

 

 

***

«Для дітей:

1. Німецький письменник Макс Крузе — пригоди дракончика Урмеля, такі як: «Урмель з яйця», «Урмель летить у космос» та інші (одну з пригод перекладено у ВСЛ). Цикл повістей.

2. Німецька письменниця Нелє Моост, яка написала знамениті у Німеччині історії про «Маленького крука Панчішку». Рекомендую всі без винятку історії. (Серія ілюстрованих книжок у співавторсьві з художницею Анет Рудольф). Ця авторка українською, на жаль, не перекладена.

3. Казки Євгена Шварца.

4. Льюїс Керрол «Аліса в країні див».

5. Оса Ґан Шведер. «Сни шовкопряда».

6. Казки Вільгельма Гауфа «Маленький Мук» і «Карлик Ніс».

7. Усі казки Г. Х. Андерсена.

8. Іван Франко. «Лис Микита».

9. Усі вірші Наталі Забіли.

10. Оскар Вайлд. «Щасливий принц».

11. А. Сент-Екзюпері. «Маленький принц».

12. Януш Корчак. «Пригоди Короля Мацюся».

13. Усі книги Сашка Дерманського.

Для підлітків:

1. Філіп Пульман. «Золотий компас».

2. Дж. Ролінг. «Гаррі Поттер» (усі книги).

3. Шалотта Кернер. «Блакитна копія», рекомендовано від 13 років (німецька авторка, в Україні не перекладена).

4. Жуль Верн. «Діти капітана Гранта» (загалом — усі книги).

5. Дуже знаменитий у Європі Джеф Кіні (Jeff Kinney). «Щоденники Ґреґа», роман-комікс. Українською вже перекладена. Моя донька перечитала ледь не всі ці щоденники німецькою, я — лише перший. Для підлітка це — чудовий приклад самоідентифікації. Тобто… якоїсь особливої літературної ваги у цих романах не бачу, однак, для підлітків важлива психологічна потреба. І до того ж книжка написана живим підлітковим сленгом, багато гумору».

Тетяна Мельник, поетеса, прозаїк, драматург,

одна зі співзасновниць літературно-мистецького порталу «Захід-Схід», м. Бонн (Німеччина).

 

 

***

«У дитинстві, думаю, смакують народні казки (як ось, «Котигорошко» та «Летючий Корабель»),

вірші Наталі Забіли,

«Меч Арея» І. Білика,

«Гаррі Поттер» Дж. Роулінг,

«Диво» П. Загребельного (певно, уривки),

Марк Твен (багато цікавого),

«Голова професора Доуеля» О. Бєляєва (фантастика з мого дитинства).

У підлітковому віці, гадаю, слід прочитати «Сад Гетсиманський» І. Багряного та «Марія» У. Самчука.

Хоча, наша Марія (11 років) називає насампред: «Чарлі та шоколадна фабрика» та «Матильда» Р. Дала, казки Г. Х. Андерсена, «Навколо світу за 80 днів» Жуля Верна, «Тореадори з Васюківки» та «Пригоди в лісовій школі» В. Нестайка J …і «Гаррі Потера» Дж. Роулінг, однозначно.

Ольга Годованець, журналіст,

продюсер фільму «Казка про Чорного Козака», Київ.

 

 

***

1. «Оповідки про Робіна Гуда,

2. «Мауглі» Р. Кіплінга,

3. «Звіробій» та «Останній із могікан» Ф. Купера,

4. «Острів скарбів» Р. Стівенсона,

5. «Робінзон Крузо» Д. Дефо,

6. «Біле ікло»  Джека Лондона,

7. «Пригоди Гуллівера» Дж.Свіфта,

8. «Пригоди Тома Сойера» та «Пригоди Гекльберрі Фінна» Марка Твена,

9. українські народні казки про Котигорошка та Кирила Кожум‘яку,

10. «Тореадори з Васюківки» В. Нестайка,

11. «Шовковий шнурок» і т. д. В. Малика».

Ярослав Чорногуз, поет, журналіст, кобзар-бандурист,

артист Національної заслуженої капели бандуристів імені Г. Майбороди, Київ.

 

 

***

«На мій погляд, не варто оминати вже у дитинстві (до підліткового віку) вірші для дітей наших класиків — Т. Шевченка, Лесі Українки, О. Пчілки...

Читати варто для розвитку:

1. А. де Сент-Екзюпері. «Маленький принц».

Можливо, гадає дехто, що у дитинстві цю книжку читати зарано. На мій погляд, сучасні діти — глибокі та дорослі настільки, що цілком зрозуміють підтексти цієї неймовірної розповіді. Зрозуміють і полюблять, як свого часу полюбила я.

2. Г. Петріашвілі «Чудеса маленького міста». Казки, які не мають вікової адресації. Неймовірні казки!

3. Трилогія А. Ліндгрен «Малюк і Карлсон, що живе на даху», «Карлсон прилітає знов» і «Нові пригоди Карлсона, що живе на даху».

Важко уявити, як обійтися у читанні для дітей без цих книг. Гадаю, дуже добрі книги для читання в родиному колі. Багато чого відкриють усім в різні часи по-новому. Однаково цінне читання для дітей і дорослих. Для дещо старших, історія А. Ліндгрен про Пеппі та «Міо, мій Міо» (як я любила цю книжку в дитинстві! Цю та «Маленький принц»).

4. А. Мілн. «Вінні Пух».

Світ прекрасний, лишень треба зуміти глибше його відчути, пізнати і полюбити. Саме це й допоможе ця книга.

5. С. Лагерлеф. «Дивовижна подорож Нільса Хольгерссона з дикими гусями по Швеції».

Хоча батьки рідко дітям купують книжку по Нільса, але я собі пригадую, як захопилася цією книжкою, кілька разів її перечитуючи. Думаю, варто її мати на полиці. Захоплююча історія!

6. В. Нестайко. «В Країні сонячних Зайчиків» (а для трішки старших, безперечно, «Тореадори з Васюківки»).

7. Р. Кіплінг. «Ріккі-Тіккі-Таві».

Не могла відірватися від читання, коли взяла цю книгу в руки вперше!

8. Р. Эно. «Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько».

Також одна з моїх улюблених книжок дитинства.

9. Н. Гузєєва. Про Петю П'яточкіна.

Тут і коментарі зайві. Читати!!!

10. Е. Успенський. «Дядя Фёдор, пёс и кот».

Це «десятка» до років до 14-ти. Для старших дітей інший був би перелік (Поттеріана Дж. Роулінг, «Книга джунглів» Р. Кіплінга, «Климко» Гр. Тютюнника, історія Незнайка М. Носова, Марк Твен, «Дика собака Дінго» Р. Фраєрмана, В. Рутківський, Джек Лондон, Г. Бічер-Стоу і т.д.).

Те саме й стосовно малюків (серії народних і авторських казок, Н. Забіла, В. Чухліб, А. Барто, О. Пушкін — віршовані казки, К. Чуковський, А. Костецький і т.д.)»

Марійка Морозенко, письменниця,

керівник культурологічної студії «Духовність української родини» при Національному музеї літератури, Київ.

 

 

***

«А Бог його знає!

Певно, «Вечірні крамнички» Галини Ткачук.

«Прибульці з паралельного світу» Галини Малик.

Дитячі оповідання про тварин Майка Йогансена.

«Земля Світлячків» Віктора Близнеця.

«У країні Сонячних Зайчиків» Всеволода Нестайка...

«Лісом. Небом. Водою» С. Оксеника, звісно...».

Сергій Іванюк, головний редактор журналу для підлітків «Однокласник»,

літературознавець, письменник, журналіст, критик і перекладач,

кандидат філологічних наук, викладач Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київ.

 

 

 

***

«Навіть не знаю... Але підліткам би радила «Маргаритко, моя квітко» К. Нестлінгер і «Синє море буває зеленим» Ю. Трайбер — про старшокласників, першу вагітність…

Звісно, «Бубу» Б. Космовської, хоча там реалії життя далекуваті від українських, але дитяча самотність при вічно заклопотаних батьках — то тема навіки…

Не наберу десятки... вибачте... не знаю зараз дитлітератури, відірвалася від гіллі : )

У мене є застереження засадничого характеру до повісті Сергія Гридіна «Не такий», але це одна з небагатьох книг про реальні струси підлітка — від розлучення батьків, від нещасного кохання, від несправедливості...

Чому я раджу саме такі книги? Тому що різні фентазійні штуки — це добре, проте діти люблять читати про «самих себе» і приміряти на себе персонажів...

Отож, усього три книги, та ще й одна із застереженням J»

Оксана Думанська, письменниця, перекладачка,

доцент кафедри видавничої справи та редагування Української академії друкарства, м. Львів.

 

***

«Щодо дитячих книжок, то у мене було шестеро улюбленців у дитинстві:

українські народні казки,

легенди Криму,

історії про Мумі-тролів Т. Янсон,

«Пепі Довгапанчоха» А. Ліндгрен,

казки Г. Х. Андерсена й

казки Ш. Перро».

Соломія Зінчук, редактор-координатор на телевізійному каналі «1+1 International», Київ.

 

***

«Дитині треба читати взагалі. Якщо вона обрала книгу сама — ще краще!

Не буває обов`язкових книг для прочитання! Це якась шкільна програма — це читать, це — не треба! Читання мусить буи такою ж потребою, як їжа. Для когось обов`язкова їжа — м`ясо, для когось — вегетеріанське. Але їдять усі.

Я вважаю, що без «Острова скарбів» Р. Стівенсона, «Трьох мушкетерів» О. Дюма, «Собаки Баскервілів» А. Конан Дойла, «Вершника без голови» Майн Ріда, «Аліси в Країні чудес» Л. Керролла, героїчних казок чи «Таємничого острова» Жуля Верна людина не проживе. Сучасні твори, автори яких не мають такої бази, приречені.

Можу хіба ще назвати, що прочитав цього року мій малий. Але він обирає книги сам.

У сина (11 років) нині такий топ:

1. Сюзан Колінз. «Голодні ігри» (трилогія).

2. Леонід Пантелеєв. «Республіка Шкід»

3. Р. Ріордан. «Персі Джексон» (вся серія)

4. Стівен Кінг. «Темна вежа» (комікс)

5. «39 ключів». Серія з 11 книг.

6. О. Есаулов. Назва неважлива, бо улюблений автор.

7. Д. Толкієн. «Гобіт».

8. Д. Толкієн. «Володар кілець».

9. Г. Сампе. «Пригоди малого Ніколя».

10. Е. Рауд. «Муфтик, Півчеревичок та Мохобородько».

Андрій Кокотюха, письменник, кіносценарист, Київ.

 

***

«А якщо я авторів назву?

Отже, усе, що знайдеться: Жуля Верна,

Астрід Ліндгрен,

Туве Янсон,

Лесі Ворониної,

Володимира Рутківського,

Андрія Кокотюхи,

Януша Корчака,

Василя Сухомлинського,

Володимира Железнікова (автора «Опудала») та

Марії Парр («Вафельне серце», «Тоня Гліммердал»).

Дмитро Шульга, кандидат філологічних наук,

викладач Кіровоградського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка, м. Кіровоград.

 

***

«...щодо книг, які слід прочитати саме в дитинстві — ну от, не знаю... важко знайти щось таке, що втрачало би з віком принадність не через те, що вимоги ростуть, а через вікові особливості.

Згадаю хіба що «Орден жовтого дятла» Монтейру Лобату — діти сприймають із захватом, а дорослі не розуміють, у чому прикол.

О... це цикл про Нарнію К. Льюїса, безперечно!

Купу разів стикалася з тим, що дорослих дратують християнські алюзії і їм книжка здається через те маніпулятивною. Причому, навіть від католиків таке чула. А діти таких упереджень не мають.

Тетяна Савченко, письменниця, м. Запоріжжя.

 

 

***

«Десяток книжок, які конче необхідно (на мою думку :)  !) прочитати у дитинстві або у підлітковому віці...

1) Збірник народних казок – українських, російських, народів світу. Щоб і курочка ряба, і пери, і козльоночок :).

2) Епос украинский і російський (богатирі та витязі штибу Іллі Муромця, Альоші Поповича та байки та оповідки про запорізьких козаків).

3) Всеволод Нестайко. «Тореадори з Васюківки».

4) Шота Руставелі. «Вітязь у тигровій шкурі».

5) Вірші дитячих письменників (Н. Забіла, А. Барто, С. Маршак, Д. Харсм і т. д.)

6) Діана Уінн Джонс. Світи Крестомансі. Цикл про замки.

7) Джані Родарі. «Казки по телефону».

8) Леонід Соловьйов. «Повість про Ходжу Насреддіна».

9). Антуан Сент-Єкзюпері. «Маленький принц».

10) Джеральд Дарелл. Все. Моє особливо улюблене – «Гончі Бафута».

Тата Рівна, письменниця, м. Рівне.

 

***

«Ось те, що, на мою думку, варто прочитати дітям (і трохи підліткам):

А. Потапова. «Молочный зуб дракона Тишки».

О. Волков. Цикл «Волшебник Изумрудного города».

Б. Джейкс. «Воин Рэдволла».

Г. Почецов. «Золотой шар», «Ключ от города Колдунов», «В поисках волшебного меча».

А. Ліндгрен. «Міо, мій Міо», «Брати Лев'яче серце».

Дж. Роулінг. «Гаррі Поттер».

Дж. Р. Р.Толкін. «Гобіт», «Володар Перснів».

Г. Григорьев. «Сказка про Алю и Аля».

В. Рутківський. Трилогія «Джури».

К. Функе. «Чорнильна трилогія».

Св. Логинов. «Многорукий бог Далайна», «Свет в окошке».

Наталя Дев‘ятко, прозаїк, перекладач, журналіст,

кандидат філософських наук, м. Дніпропетровськ.

 

***

1. «Попелюшка» Г. Х. Андерсена,

2. «Дивовижні пригоди в лісовій школі» В. Нестайка,

3. Дитяча Біблія,

4. «Мої і чужі таємниці» Ю. Ячейкіна,

5. «Пригоди Тома Сойєра і Гекльберрі Фінна» Марка Твена,

6. «Вінні-Пух та його друзі» А. Мілна,

7. «Пеппі Довгапанчоха» А. Ліндгрен,

8. «Ясоччина книжка» Н. Забіли,

9. народні казки,

10. «Поліанна» Е. Портер».

Оксана Давидова, письменниця, редактор журналу «Вигадуй, думай, грай», Київ.

 

***

«Справа в тому, що мене дитячі книжки цікавлять відносно, а 12-річний син із дитячих виріс. Особисто брала для нього кілька книжок, які мене саму вразили в дитинстві, але їх було вкрай важко знайти навіть в обласній бібліотеці.

Отже:

1) Анна Каменська. «Дівчинко, як тебе звати». Пер. із польської (видання 70-тих років).

2. Саотоме Кацумото. «Клятва». Пер. із яп. Івана Дзюби. Повість про довоєнну Японію та життя підлітків.

3). Д. Крюс. «Тім Талер або Проданий сміх».

4). Анне-Катріне Вестлі. «Тато, мама, вісім дітей і вантажівка». (У дитинстві читала російською).

5). Ено Рауд. Усі повісті про Муфтика, Півчеревичка та Мохобородька.

6). Прочитана в дитинстві польською «Енн із Зелених Дахів» Люсі Мод Монтгомері (Ania z Zielonego Wzgórza, яку ми нарешті видали українською!) – і для дітей, і для підлітків.

7). Е. Сетон-Томпсон. «Маленькі дикуни».

8). У ранньому підлітковому віці я читала купу книжок про подорожі, наприклад, Тура Хейєрдала, Кусто (звичайно, російською), а ще цілеспрямовано – книжки про тварин, життя в океані, про озера України і таке всяке природниче. Памятаю, що з цього мені подобалися книжки Павла Ловецького, наприклад.

9) Звичайно, що всю класику, як-от, Марка Твена чи Астрід Ліндгрен (не пригадую, якою саме мовою конкретні книжки). Знову ж таки – в ранньому підлітковому – всього Жуля Верна (російською), потім А. Кроніна, Вальтера Скотта, Р. Стівенсона.

Узагалі-то, читала я досить безладно. У моєї тітки була величезна бібліотека, де стояли повні зібрання творів, подекуди ще й дореволюційні книжки, які я мріяла прочитати (А. Конан-Дойль, який був у Росії до революції шалено популярний), але читалося воно важко, бо дореволюційним правописом, до того ж, я страшно боялася якось ненавмисне пошкодити стару книжку...

Я в дитинстві й пізніше дуже активно ходила до бібліотеки (мама записала мене в 5 років, навіть пригадую, що першою книжкою була «Сирітка Марися і краснолюдки» Марії Конопніцької).

Оце такі в мене дитячі спогади...».

Божена Антоняк, перекладачка, мовознавець-славіст, лексикограф,

видавець, викладач Національного університету «Львівська політехніка», м. Львів.

 

 

***

«Щодо книг для дітей, то це такі:

І. Вільде. «Повнолітні діти».

Е. Портер. «Полліанна».

В. Рутківський. «Джури».

З. Мензатюк. «Таємниця козацької шаблі».

С. Гридін. «Не такий».

О. Дерманський. «Чудове чудовисько».

М. Павленко. Цикл про «Русалоньку із 7-В...».

Б. Космовська. «Буба».

Г. Пагутяк. «Втеча звірів, або Новий бестіарій».

О. Гаврош. «Неймовірні пригоди Івана Сили».

К. Функе. Сага про «Чорнильне серце».

Лілія Овдійчук, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри української мови та методик викладання,

заступник декана історико-філологічного факультету ПВНЗ

«Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем’янчука», м. Рівне.

 

***

«1. Жуль Верн. «Діти капітана Гранта».

2. М. Гоголь. «Тарас Бульба».

3. А. Конан Дойл. Оповідання про Шерлока Холмса.

4. Марк Твен. «Пригоди Тома Сойєра».

5. І. Тургенєв. «Батьки і діти».

6. В. Шекспір. «Ромео і Джульєтта».

7. Дж. Свіфт. «Мандри Гуллівера».

8. Леся Українка. «Лісова пісня».

9. Д. Дефо «Робінзон Крузо».

10. Г. Сенкевич. «Камо грядеши».

Вадим Менжулін, доктор філософських наук,

професор кафедри філософії та релігієзнавства

Національного університету «Києво-Могилянська академія», Київ.

 

 

***

«1. Г. Пагутяк. «Втеча звірів або Новий бестіарій».

2. В. Рутківський. «Джури козака Швайки».

3. Марія Морозенко. «Іван Сірко, великий характерник».

4. Книга оповідань «Мама по скайпу».

5. В. Бердт. «Мій друг Юрко Циркуль».

6. Г. Кирпа. «Місяць у колисці».

7. М. Савка. «Казка про Старого Лева».

8. А. Качан. «Листи з осіннього саду».

9. Г. Малик. «Незвичайна книжка».

10. М. Павленко. Тетралогія про Русалоньку.

10. О. Лущевська. «Інший дім».

10. О. Росич. «Джовані Трапатоні».

Таких 10-тих є і є!

Список книг складений у довільному порядку, це – не рейтинг. Це – лише маленька частинка моїх улюблених книжок.... А ще ж вірші М. Григоріва, казки Д. Матіяш, проза З. Мензатюк...

Та хіба їх можна ввібгати у десятки????

Діти мусять прочитати і щось розважальне, і щось історичне, і щось поетичне, і щось реалістичне, і таке, що вимагає співчуття, ... і польоту уяви... ... бо це ті зерна, які в майбутньому проростуть у їх життєвих цінностях та пріоритетах, позиції та моральному виборі...».

Тетяна Качак, кандидат філологічних наук,

доцент кафедри філології та методики початкової освіти

Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ.

 

***

«Список книг – щеплень на всі часи:

1. Шевченкові вірші, що доступні дітям – щеплення любові до мови (не пафос, мені в дитинстві бабуся читала, я малому читала – перевірено!).

2. «Таємниця козацької шаблі» З. Мензатюк – щеплення любові до історії рідного краю.

3. «Сторожова застава» В. Рутківський – щеплення любові до читання історичних книг.

4. «Робінзон Крузо» (дитячий варіант) Д. Дефо – щеплення від страху самотності.

5. «Таємничий острів» або «За 40 днів навколо світу» (дитячі варіанти) Жуля Верна – щеплення жаги знань та запобігання бездіяльності в критичній ситуації.

6. «Міо, мій Міо!» А. Ліндгрен – щеплення до боротьби зі злом.

7. «Гаррі Поттер» (усі томи) Дж. Роулінг – дуже корисне щеплення від багатьох речей.

8. «Мумі-Тролі» Т. Янсен – щеплення для гарного настрою.

9. «Вінні-Пух» А. Мілн – щеплення від нудьги.

10. «Матильда» Р. Дала – щеплення від дурної думки, що багато читати – це погано. Список куценький, але я і не претендую на всебічність, це лише моя особиста думка».

Ніна Даценко-Сало, журналіст, письменниця,

автор і редактор передач «Твій друг – книга», «АВС», Київ. 

 

***

«Із приводу книг, то гадаю, з власного досвіду, дітям варто прочитати такі книги:

Історії про Малюка та Карлсона А. Ліндгрен,

«Синій птах» М. Матерлінка,

«Золотий ключик або Пригоди Буратіно» О. Толстого,

«Тореадори з Васюківки» та інші книжки В. Нестайка,

«Пригоди Чіпполіно» Дж. Родарі,

«Діти капітана Гранта» Жуля Верна,

«Тарасові шляхи» О. Іваненко,

«Пригоди Тома Соєра» Марка Твена,

«Пригоди Гуллівера» Дж. Свіфта,

 казки братів Грімм,

«Пригоди Мюнхгаузена» Р. Распе,

«Чарівник Смарагдового міста» О. Волкова,

казки Г. Х. Андерсена».

Катерина Петриченко, провідний науковий співробітник

Центрального державного архіву зарубіжної україніки, Київ.

 

***

«5–6 класи:

«На коні і під конем» А. Дімарова;

всі твори В. Нестайка;

«Три мушкетери» О. Дюма;

«Мандри Гулівера» Дж. Свіфта;  

«Два капітани» В. Каверіна;

«Пригоди Шерлока Холмса» А. Конан Дойла.

7–8 класи:

«Місто з химерами» О. Ільченко;

«Пурпурові вітрила» О. Гріна;

«Ромео і Джульєта» В. Шекспіра;

«Людина-невидимка» та «Війна світів» Г. Веллса.

9–11 класи:

«Третя рота» В. Сосюри;

«Чорний ворон» В. Шкляра;

«Бур‘ян» А. Головка;

«Ловець у житі» Дж. Селінджер;

«Машина часу» Г. Веллса;

«Дивний новий світ» О. Хакслі;

«Ферма» та «1984» Дж. Орвела;

«МИ» Є. Замятіна;

«Квіти для Елджернона» Д. Кіза.

Юлія Бондаренко, викладач Національного технічного

університету України «Київський політехнічний інститут», Київ.

 

 

***

«Десять – це багато, це треба згадувати...

1. «Шхуну «Колумб» М. Трублаїні.

2. «П‘ятнадцятилітній капітан», «Діти капітана Гранта», «20 тисяч льє під водою» Жуля Верна.

3. «Морські оповідання» Б. Житкова.

4. П‘ятикнижжя про Шкіряну Панчоху Ф. Купера.

5. «Трудівники моря» В. Гюго.

6. «Золотий ланцюг» О. Гріна.

7. «Острів Скарбів» Р. Стівенсона».

Антон Сенченко, письменник-мариніст, редактор в-ва Елктрокнига, Київ.

 

 

***

«1. Історії про Мумі-тролів Т. Янсон.

2. Хроніки Нарнії К. Льюїса (там де дорослий читач бачить теологію та всякі інтертекстуальні альзії – дитина бачить казку і диво).

3. «Карлсон, що живе на даху» А. Ліндгрен. (Читати це дорослим оком – просто жах, почуваєшся старою занудою:).

4. «Пеппі Довгапанчоха» А. Ліндгрен (З тієї самої причини).

5. «Вінні Пух і всі, всі, всі...» А. Мілна – це казка про прощання з дитинством, перехід від малечі до школяра.

6. «Пригоди Невсівдомика» Б. Андерсена (і подібні твори, колізія яких побудована на мовній грі, – хто не встиг прочитати цю казку у 5–8 років, коли фразеологія сприймається буквально, то вже не отримає і половининої насолоди від тексту). До речі, в мене була в дитинстві цього жанру книжка українського автора – А. Григорук «Чим хата багата», одна з перших моїх зачитаних до дірок книжок. Якби вона мені не потрапила до рук у 5 років, то вже за рік було б пізно.

7. «Кольорові казки» І. Зієдоніс (і подібні книжки цього жанру) – вони найбільш актуальні, коли дитина вчить кольори. Досі пам'ятаю, як я – російськомовна дитина – пробувала на смак слово «брунатний». Дорослій людині не зрозуміти цього зачудування.

8. «Чарівник з країни Оз» Л. Баума. (Така казка вражає, коли тобі сім, а дорослого вона вже не зачепить).

9. Книжки про тварин, такі як твори Е. Сентона-Томпсона чи О. Кервуда. Дуже мало шансів полюбити такі твори (та й самих тварин), якщо ріс без цих книжок.

10. «Гайді» Й. Шпірі, «Поліанна» Е. Портер, «Маленька принцесса» Ф. Бернетт, «Маленькі жінки» Л. Олкот тощо – в англомовній традиції вони створені для «oung adult», то ж і мають бути прочитані саме такими юними панянками 11–13 років... Бо потім уже не те – доросла пані теж може отримати насолоду від такої книжки, але я маю з чим порівняти:).

Те саме стосується пригодницько-піратських історій – я перечитала їх у 13 років цілі тонни і ходила аж сп'яніла від того солоного вітру, крім того, це допомагало нівроку вчити географію, а нині історія капітана Блада мені йде доволі туго».

Зоя Жук (Зоряна Живка), письменниця, літературний критик,

редакторка й упорядниця низки християнських збірок для дітей, м. Вінниця.

 

 

***

«Відповідає Васка (Василь Бурцев, котрий читає лише цікаве!) 13 років:

1. Усі «Джури».

2. Для маленьких – «Династія Жужиків» С. Ходос.

3. Підліткам – наша відповідь Поттеріані –11 книжок І. Волинської та К. Кащеєва «Ірка Хортиця – надніпрянська відьма».

4. Для малих – Б. Чалий «100 пригод Барвінка та Ромашки».

5. Все про Алісу К. Буличова.

6. «Айвенго» В. Скотта.

7. В. Нестайко, що трапиться те й читати.

8. Я. Стельмах – так само.

9. Дж. Стронг весь!

10. Ю. Яковлєв. Оповідання та повісті.

Це те що Василь сам згадав, гадаю, що це цікавіше, ніж мої відповіді, хоч на 70 % – збіг.

Я додам лише:

Е. Портер. «Поліанна»,

Ф. Бернетт. «Таємничий сад»,

Г. Мало. «Без сім'ї»,

Е. Брашарес. «Мандрівні джинси»,

Г. Хаггарт і Т. Майн Рід (будь що),

М. Павленко серія про «Русалоньку» для дівчат. Про оптимізм, про долю дитини, про родину, друзів та цікаво про рідний край».

Валентина Захабура, письменниця, бард, бібліотекар, Київ.

 

***

«Ось перелік, який склав мій син Міша (14 років) із прочитаних книг, що йому насправді сподобалися.

1. Цікаві математичні, фізичні та логічні задачі та парадокси.

2. «Алхімік» П. Коельо.

3. «Принц «Госплана», «Омон Ра» В. Пелевіна.

4. «Vita Nostra» М. та С. Дяченків.

5. «Голодні ігри» С. Коллінз.

6. «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» О. Гавроша.

7. «Пригоди Тома Сойєра» М. Твена.

8. «Маленький принц» А. де Сент-Екзюпері.

9. «451 за Фаренгейтом» Р. Бредбері.

10. «Собаче серце» М. Булгакова.

11. «Жага до життя», «Мексиканець» Дж. Лондона.

12. «Робінзон Крузо» Д. Дефо»

Від себе можу додати (але син ще не читав!):

Дж. Селінджер. «Над прірвою в житі»,

К. Воннегут. «Бійня номер 5»,

Е. Берджес. «Механічний апельсин»,

Х. Муракамі,

Е. Ремарк. «Три товариші». Це перше, що згадується».

Юлія Вєрнік, програміст, науковий співробітник

Інституту біографічних досліджень НБУВ (Київ)

 

***

«Я Отож, десятка тих книжок, які треба прочитати в дитинстві. Просто в порядку, в якому згадувала, тож це не рейтинг:

1. «Лісом. Небом. Водою» Сергія Оксеника (зразковий пригодницький роман на матеріалі українського фольклору й із актуальною проблематикою й живими героями).

2. «Повнолітні діти» Ірини Вільде (дуже трепетний «дівчачий» світ, майстерна побудова сюжету й передавання психології).

3. «Вафельне серце» Марії Парр («ідеальна» книжка: є моменти веселі, є сумні, дуже трепетно показано ставлення до дідусів і бабусь).

4. «ВДВ» Роальда Дала (весела повість, такого має бути якомога більше в дитини, разом із тим є можливість обміркувати важливі питання – чому люди такі жорстокі, чому вбивають собі подібних, чому є ті, що йдуть проти натовпу).

5. «Момо» Міхаеля Енде (про важливі речі, про спілкування й час у світі, про самотність).

6. «Гаррі Поттер» Джоан Ролінґ (захоплива серія, майстерно зроблена, кажуть, що вчить людей бути толерантнішими).

7. «Пригоди короля Мацюся» Януша Корчака (також нагода поговорити про непрості речі).

8. Серія про Малого Вовчика Іана Вайброу (весела книжка, яких, я вже казала, має бути якомога більше в дитини).

9. «Три оповідки» Умберто Еко (про війну, Іншого – нам дуже актуально).

10. «Казки Лірника Сашка» (ідеально написані казки, показують позитивні типи героїв, дають моделі поведінки).

Ольга Купріян, літературний критик, «права лапа» Барабуки», письменниця, Київ.

 

***

«Однозначно – трилогія про «Тореадорів» В. Нестайка. Також «Пятірка з хвостиком», «Одиниця з обманом», «Пригоди в лісовій школі», «Незнайомка з Країни сонячних зайчиків» – словом, усього В. Нестайка! (Мене не вразили тіки «Чудеса в Гарбузянах» і «Загадка старого Клоуна»).

Потім – «Пригоди Тома Сойєра» Марка Твена.

А далі – не знаю. Чомусь мені Фенімор Купер і Жюль Верн якось не пішли, хоча досить багато читав і того, і того... Вважалося, що хлопчикам ці два автори мали би йти на «ура», а ось...

У мене була купа улюблених книжок, які я перечитував, але (я питав у багато кого!) –виявляється, це не дуже відомі книжки. Була, наприклад, дуже улюблена книжка «Нові пригоди Самоходика» Збігнєва Ненацького. Така захоплива, пригодницька!

Була книжка, яку я постійно перечитував – науковопопулярна «Как люди научились летать». Там дуже ретельно описувалися історії створення літальних апаратів від найпростійших аж до ракети. Класна книжка з купою ілюстрацій! Ми з другом навіть намгалися з простинь старих зробити повітряну кулю!

 

Словом, багато читав у дитинстві...

Я якось аналізував, що мені за книжки подобалися у дитинстві, і зрозумів, що ті, щось із яких можна було реалізувати на практиці. Тому «Том Сойєр» і «Тореадори» – однозначний Топ!»

Максим Паленко, художник, ілюстратор, графік, м. Львів.

 

***

«Я вирішив свою «обов'язкову десятку» зробити винятковао українською, щоб привернути більше уваги до текстів, про які говорять несправедливо мало, і до текстів сучасних. Отже (у довільному порядку):

1. І. Франко. «Терен у нозі», «Грицева шкільна наука» та інші оповідання.

2. Григір Тютюнник. «Климко», «Лісова сторожка» та інші оповідання.

3. Володимир Винниченко. Оповідання.

4. Наталя Забіла. «Ясоччина книжка».

5. Микола Трублаїні. «Шхуна «Колумб», «Лахтак».

6. Володимир Рутківський. Трилогія «Джури».

7. Леся Воронина. «Таємне товариство», усі «Нямлики».

8. Галина Малик. Уся «Аля».

9. Сашко Дерманський. Усе про Чудове Чудовисько.

10. Юрій Бедрик. Вірші для дітей».

Іван Андрусяк, письменник, літературний критик,

перекладач, видавець, м. Березань на Київщині.

 

***

«Отже, книжки, які «зачепили» мене – і в дитинстві, і зараз. Тобто про ті, що вважаю, так би мовити, класикою жанру і нові, що близькі до високого статусу (або з часом завдяки зацікавленому читачеві піднімуться на верхні сходинки рейтингів).

Спершу ті, що читала в дитинстві та пам’ятаю й досі. Вибачте, шановне панство, але, їх трішечки більше, ніж десять.

Отже, для молодшого і молодшого шкільного віку:

1. Українські народні казки.

2. 100 казок народів світу (це дійсно назва книги).

3. О. Волков. «Чарівник Смарагдового міста» (цикл складається з 6 казкових повістей, але остання – найслабша).

4. С. Лагерльоф. «Пригоди Нільса з дикими гусьми».

        5. Д. Біссет. «Мандрівка дядька Тік-Така та інші казки».

        6. Антоніороблес. «Казки міста Кольорових Стрічок».

        7. Чжань Тяньї. «Лінь Великий і Лінь Маленький».

        8. Е. Сінклер. «Гномобіль».

        9. М. Арджиллі. «10 міст».

        10. Дж. Родарі. «Пригоди Цибулино» та інші казки.

        11. Дж. Баррі. «Пітер Пен і Венді».

        12.  О. Вайльд. «Кентервільський привід».

        13. Р. Кіплінг. Казки.

        14. В. Каверін. «Багато гарних людей та один Заздрісник».

15. А. Ліндгрен. «Брати Лев’яче серце» (ця книга авторки – на мій погляд – найсильніша), «Міо, мій Міо».

16. Р. Эно. «Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько» (до речі, переклад зробив наш прекрасний поет та перекладач О. Завгородній).

 

Для підлітків:

1. А. Некрасов. Пригоди капітана Врунгеля».

2. Я. Ларрі. «Незвичайні пригоді Каріка та Валі».

3. М. Старицький. «Розбійник Кармелюк», «Богдан Хмельницький» (трьохтомн.)

4. М. Йокаі. «Сини людини з кам’яним серцем»

5. В. Теккерей. «Ярмарка пихи».

6. Ч. Діккенс. «Пригоди Олівера Твіста», «Девід Копперфілд», «Піквікський клуб».

7. А. Конан-Дойл. «Білий загін», «Пригоди Шерлока Холмса».

8. Т. Майн Рід. «Оцеола, вождь семінолів», «Біла рукавичка», «Вершник без голови».

9. Також: В. Скотт, Г. Р. Хаггард, Е. А. По, В. Колінз, Дж. Лондон, О. Дюма, М. Твен, Ж. Верн...

Вибачте, думаю достатньо.

 

Що стосується сучасних книжок, які виходили друком останні 10 років, то одразу хочу відзначити книги видавництва «Грані-Т» «Життя видатних дітей» (сама читала із зацікавленням).

Для молодшого та молодшого шкільного віку:

1. Р. Росицький. «Мешканці старого двору».

2. М. Пономаренко. «Дядечко Лось і зайчик Федик», «Весела квампанія».

3. О. Прилуцький. «Здрастуй, моя Басю».

4. В. Чухліб. «Неслухняний гарбузик».

5. Н. Хаткіна. «Про дівчину Машу та мухомора Яшу».

6. М. Савка. «Казка про Старого Лева».

7. Г. Петріашвілі. «Чудеса маленького міста».

8. Л. Мовчун. «Арфа для павучка».

9. Н. Малетич. «Про Зайчика-забудька та інші історії».

10. І. Андрусяк. «Зайчикова книжечка».

11. З. Мезатюк. «Казочки-куцохвостики», «Зварю тобі борщику».

 

Для середнього шкільного віку:

        1. В. Рутківський. «Джури козака Швайки», «Сторожова застава» .

2. В. Бердт. «Мій друг Юрко Циркуль».

3. О. Росич. «Джовані Трапатоні».

4. Г. Малик. «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» (2 книги), «Вуйко Йой і Лишиня» (2 книги).

5. О. Сайко. «Новенька та інші історії».

6. Сашко Дерманський. «Король буків або таємниця Смарагдової книги», «Танок Чугайстра».

7. І. Андрусяк. «Пінгвінік»

8. Н. Бічуя. «Шпага Славка Беркути».

9. М. Павленко. «Миколині історії», «Чи шкідливо ходити покрівлями гаражів».

10. С. Гридін. «Федько, прибулець з інтернету», «Федько у віртуальному місті».

Хочу попередити, що нумерація аж ніяк не відображає місце, що посідає автор у моїй внутрішній класифікації. Це – лише перелік тих книг, що дійсно «зачепили», «торкнули», вразили.

Єдине, чого вирішила уникати – включати у перелік книг – перекладів іноземних авторів. У цей перелік із задоволенням додала б Корнелію Функе; з героями її трилогії «Чернильне серце» навіть славнозвісний Гаррі Поттер блякне.

Також з дитинства є прихильником фантастики і дуже гарно пам’ятаю твори О. Бердника, якого, на жаль, останнім часом призабули.

Наостанок все ж згадаю молоду українську письменницю Наталію Дев’ятко. І зовсім не тому, що вона додала до свого переліку збірник моїх казок. Фентезійно-пригодницька трилогія «Скарби Примарних островів» є актуальним на теперішній час посібником у боротьбі з безіменною сірою імперією.

Еліна Заржицька, дитячий письменник, драматург, журналіст, м. Дніпропетровськ.

 

***

«Тут, звісно, немає універсального рецепту. Головне – прочитати щось настільки цікаве, щоб зрозуміти, що читання – це одна з найкращих розваг на світі. І це не обов’язково має бути «висока література». У цьому сенсі, мені здається, чи не найкраще висловився Ніл Гейман у статті з нецензурною назвою «What the Fuck Is a Children’s Book Anyway?»

«Мене дивує, коли люди запитують мене, як вберегти їхніх дітей від читання поганих книжок. Те, що бере для себе з книжки дитина, і те, що черпає дорослий – зовсім різні речі. Ідеї, які дорослому здаються банальними й нудними, дитині видаються свіжими, новими, змінюють її світобачення. Крім того, оскільки ми читаємо книжки крізь призму особистості, діти здатні вселити в слова таку магію, про яку не здогадувався навіть сам автор», – написав він (The Horn Book Magazine, November/December 2012).

Фактично ілюструючи слова Геймана, можу сказати, що для мене ключовою книжкою виявився «Тарзан», проковтнутий у 7 чи 8 років. Доти жодні Забіли чи «12 місяців» не могли зробити того, що зробила ця річ. Після неї я вже не злізла з книжкової «голки».

Ні, я не хочу пропагувати книжковий фанатизм. Лише елементарне зацікавлення, що сьогодні для багатьох дітей є проблемою».

 Валентина Вздульська, письменниця, редактор,

співзасновниця сайту про сучасну дитячу літературу «Казкарка», м. Київ.

 

***

«Признаюсь, я мало знаю дитячу літературу, надто українську (скажімо, не читав знаменитого і вже покійного Нестайка), тож можу зіпертися на власний дитячий (підлітковий, юнацький?) читацький досвід, зазначити книжки, які справили враження на мене, певною мірою, навіть сформували. Але мушу признатися, що я в середньому шкільному віці прочитав ще й усі 10 томів тодішньої совєтської «Детской Энциклопедии». Додам, що «Тронку» О. Гончара, «Три товариші» Е. М. Ремарка і «Війну і мир» Л. Толстого я прочитав у 9-річному віці (просто ці книжки були під рукою).

Думаю, подані нижче книжки бажано читати всім. Порядок, певно, не свідчить ні про що, хіба що перший номер був хронологічно найранішим.

1. «Лис Микита» І. Франка.
2. «Таємничий острів» Ж. Верна.
3. «Робінзон Крузо» Д. Дефо.
4. «Одіссея капітана Блада» Р. Сабатіні.
5. «Айвенго» В. Скотта.
6. «Останній із Могікан» Ф. Купера.
7. «Пригоди Гулівера» Дж. Свіфта.
8. Казки Г. Х. Андерсена.
9. «Пригоди Тома Сойєра і Гекльбері Фінна» Марка Твена.
10. «Острів скарбів» Р. Стівенсона.
11. «Аленький цветочек» С. Аксакова.
12. «Убити пересмішника» Г. Лі.
13. «Великий Мольн» А. Фурньє.
Спершу я не знав, що писати, а тепер не міг би зупинитися. Звернув увагу, що переважає пригодницький жанр, мабуть, це треба для 
розвитку уяви та підприємливості. Не хотів писати останні новинки, хоча, звісно, ставлю трилогію Корнелії Функе («Чорнильне серце» 
і т. д.) вище від «Гаррі Потера» Дж. Роулінг».
Петро Таращук,  перекладач, публіцист,

лауреат Літературної премії імені Григорія Сковороди, Київ

 

 

***

«1. Всеволод Нестайко. «Пригоди близнят-козенят».

2. Всеволод Нестайко. «Пригоди Грицька Половинки».

3. Януш Корчак. «Король Матіуш Перший (Мацюсь, в укр перекладі)».

4. Іван Сенченко. «Діамантовий берег».

5. Дмитрий Григорович. «Гуттаперчивий мальчик».

6. Леонід Смілянський. «Сашко».

7. Клайв Льюїс Керол. «Хроніки Нарнії».

8. Анатолій Костецький. «Все як насправді», «Хочу літати».

Є ще, звісно, буду згадувати.

Прекрасна ідея. Цікаво буде ознайомитися з усім списком, бо хочу й своїй дитині читати те, що вражає і навчає, а не просто що розважає, чого багато»

Ярослава Музиченко, журналіст, етнолог,

за дослідження Голодомору нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня, Київ

 

***

«Отож, моя десятка дитячих-підліткових зе-бест книжок:

1. Астрід Лідгрен. «Роня, донька розбійника». – Я малою з десяток разів читала, розкішна книга для дівчинки молодшого шкільного віку!

2. Кристин Нестлінґер – для молодшеньких «Конрад, або дитина з бляшанки», для старших – «Маргаритко, моя квітко».

3. Усі книги Джаклін Вілсон – починаючи від молодшошкільної «Ліззі-рот-на-замок» і завершуючи книгами +13: «Дівчата закохані» й «Дівчата зважуються».

4. «Острів скарбів» Роберта Стівенсона – куди ж без нього!

5. Пол Гелліко. «Томасіна».

6. Артур Конан Дойль. «Пригода Шерлока Холмса» та інші оповідання.

7. Елінор Портер. «Полліанна».

8. Рей Бредбері. «Кульбабове вино», «Марсіанські хроніки».

9. Всеволод Нестайко. «В країні сонячних зайчиків», «Тореадори з Васюківки».

10. Жуль Верн. «Діти капітана Гранта», «П’ятнадцятирічний капітан».

11. Бонус – Барбара Робінсон. «Найкраща (найгірша) у світі Різдвяна вистава».

І вже для геть дорослих підлітків – «Мишка» Дороти Тераковської.

Ганна Осадко,  художник-ілюстратор, поет,

 літературний редактор, кандидат філологічних наук, м. Тернопіль

 


Коментарі до статті

Nata1


Далі буде :)

Запрошую до обговорення!
Адже цікавущий матеріал для роздумів ...
пЦщззззззз№№№


ЛОШ
Бонд


Зі всього,всього,всього порадували вибором справжньої ЛІТЕРАТУРИ для дітей Кокотюха,Зінчук,Менжулін і особливо Петро Таращук. Люди мають справжній літературний смак.Не піддаються "піару" поверхньої і одноденної псевдолітератури деяких наших видавництв і авторів, проштовхуючих знову і знову всіма можливими засобами книжки, які дітям не можна давати в руки - шкідливо для дитячого здоров`я!
Чехович


Добрий літературний смак мають і Антон Санченко з Юлією Бондаренко. Мудрі книжки відзначили,ті, що навчать дитину думати. А ось деяким критикесам треба читати і читати,щоб "пургу" не нести в маси))) І починати знову з найпростішого:Забіли,Воронька,Неходи,Мушкетика і Нестайка (це з наших) і долучитись до справжньої світової класики, а потім вже висловлювати, точніше нав'язувати свою "великорозумну" думку.
Леся


Багато в своєму віці прочитала,мабудь,з першого класу сама записалась до бібліотеки і читала все підряд,в тому числі і дитячі журнали. Маю трьох діточок різного віку:старшому 18 років,середньому 14р, і донечці 6- рочок. Приємно було побачити список літеретури,який має місце в нашій сімейній бібліотеці,і який ми читали зі старшими дітьми в молодшому і в підлітковому віці,Читала список з думкою,що правильно прививала любов до книг своїм дітям. Собі зробила великий список книг для меншої донечки ,про які не знала. Так що велике дякую книголюбам за поради
Анатолій Качан


Сьогодні легше знайти голку в сіні, аніж знакову книжку, яка "на зорі туманної юності" стане опорою в житті, допоможе шукати свою дорогу не навмання, не навпомацки.
Як на мене, в ранньому віці такими є українські народні казки, зокрема "Яйце-райце", "Котигорошко", "Кирило Кожум'яка", "Ох", яка є сконденсованим попередником нашумілого "Гаррі Поттера" (так само як і французька народна казка "Учень чародія" та шотландські казки на цю тему). Знаковою для допитливого юного читача є "Мауглі" Р. Кіплінга (а "Тарзан" - варіацією)... Комплекс меншовартості, породжений нашою довготривалою колоніальною залежністю, долає історична проза В. Рутківського... Поетичне сприняття світу розширюють твори М. Вінграновського, Т. Білозерова - на відміну від численних догоджалок і розважалок. Ще ніхто не відміняв заповіт М. Рильського - "Світ по-новому відкривати, поете, обов'язок твій".
Чехович


Про що казати, коли до 100-річчя Платона Воронька і 120 річчя Максима Рильського було видано по одній книжці. :( Наші видавці "підсіли" на перекладну літературу, критики розповідають, що нічого немає на дитячому книжковому ринку, піарять чуже з кожної резетки. А справжнє, якісне, прекрасне своє забувають чи роблять вигляд?)