Зійти на «свою Говерлу»…
28 жовтня 2010, 11:40   Автор: Наталя Марченко

Підгірянка М. Для Вкраїни вірно жиймо : твори / М.Підгірянка ; упорядкув. і приміт. В. Левицького ; передм. М. Й. Шалати [та ін]. – Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2009. – 783 с. , портр.

Хто з нас у дитинстві не декламував: «Скочив зайчик в тернину Та подер кожушину…»? А хто знає справжнє прізвище авторки цих милих серцю рядків? Хто спроможний впізнати серед інших світлину Марійки Підгірянки? Розповісти хоч кілька слів про її долю та творчість?

А хіба твори письменниці відіграли свою значиму роль в долі меншої кількості людей, ніж спадщина її колег, що писали для дорослих? Боюся, що – навпаки…

Та якось так повелося в Україні, що навіть зібрання творів письменників, котрі пишуть лише для дітей, видавалися здебільшого по-дитячому: без передмов, коментарів, світлин тощо. Про них не прийнято писати монографії чи літературні портрети, дослідникам не спадає на думку зібрати та видати їхні спогади, листування чи укласти академічну біобібліографію. І хоча вчені-педагоги час-по-час звертаються до вдячної царини літератури для дітей 1, їх зазвичай цікавлять не так і не стільки доля та творчий набуток письменника, як можливості використання окремих його тестів з навчальною чи виховною метою. А цього, погодьтеся, замало для повноцінного наукового висвітлення постаті на тлі доби…

Але ж література для дітей кожної країни – такий самий національний скарб і міт часу, як і «доросла», а дитячі письменники – такі само (а подекуди й значно більші та вагоміші!) творці національної культури й історії як і сподвижники з будь-якої царини духу!

Саме тому я вважаю цей томик творів Марійки Підгірянки (Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської) знаковою книжкою для української культури. Адже це вперше до творчості суто дитячого письменника упорядники й видавці підійшли з насправді «дорослими» мірками.

Видання достойно видрукуване на гарному папері та оформлене в строгому «академічному» стилі. Воно містить дбайливо зібрану упорядником книжки Василем Левицьким 2 в архівах, музеях, наукових бібліотеках і приватних колекціях якнайповнішу добірку друкованих і недрукованих поетичних, прозових і драматичних творів письменниці в автентичному вигляді 3. Також, засновуючись на даних енциклопедичних довідників, спогадах чоловіка Марії Омелянівни А. Домбровського та листуванні з її дочкою Дарією і сином Маркіяном, дослідник уклав максимально повний і точний життєпис письменниці – «Дати життя і творчості Марійки Підгірянки (Марії Омелянівни Ленерт-Домбровської) 1881–1963» (с. 8–4).

Містить книга також «Матеріали до бібліографії» (с. 753–758), що були зібрані на основі аналізу фондів як державних, так і регіональних музеїв, архівів і бібліотек України, а також низки приватних зібрань родичів поетеси та краєзнавців. До «Матеріалів» увійшли розділи: «Прижиттєві видання творів Марійки Підгірянки» та «Збірники, календарі, антології, читанки, в яких за життя публікувалася Марійка Підгірянка». Упорядник вказав, де саме зберігаються примірники віднайдених ним видань, а також навів перелік львівських періодичних видань, де друкувалися твори письменниці на початку XX ст. та зазначив, коли й при яких обставинах зникла частина її рукописів тощо.

Одне це вже уможливлює плідну роботу з текстами не лише вчителів та керівників дитячого читання, а й науковців. Та поза тим видання містить унікальні зображення обкладинок перших видань письменниці, світлини й автографи, а також докладні «Примітки» (с. 762–766), статтю Миколи Васильчука 4 «Навчала любити життя. Триєдиний поетичний космос Марійки Підгірянки» (с. 16–18) та передмову упорядника «Цілителька дитячих душ» (с. 5–7), де він наголошує на увазі до творчості Марійки Підгірянки І. Франка, М. Рильського, П. Тичини, І. Вільде, В. Щурата, М. Деркач, Є. Маланюка та ін.

…Запала в душу фраза Василя Левицького щодо визначальних рис творчості Марійки Підгірянки: «Вчила дітей по-справжньому любити Україну. Любити її по-гуцульски, як люблять гуцули свої гори, свою Говерлу, з якої ближче спілкуватися з Богом» (с. 6). Думається, коли б кожен із нас любив «свою Говерлу», свою крихту з огрому українського Всесвіту, так само дієво й самовіддано, як люди, котрі згромадилися, аби не минулася безслідно одна з їх землячок, жити по-українськи стало б почесно…
І хоча це, по-своєму, унікальне видання здійснене не так Українською державою, як душевним поривом щирих ентузіастів своєї справи та коштом сина письменниці Маркіяна Домбровського (Австралія), воно знаменує собою новий етап у вітчизняному освоєнні царини «дитячого» дискурсу. Можливо, не лише в прикарпатському селі, а й в столиці та по обласних центрах знайдуться наукові сили та громадська воля, аби «академічно» видати для наступних поколінь вітчизняних дослідників і достойників зібрання творів видатних дитячих письменників України?!


1. Скажімо, до творчості Марійки Підгірянки зверталися: Кирста Н. Р. Методика використання поетичної спадщини Марійки Підгірянки в лексичній роботі з дітьми старшого шкільного віку (1997), Ткаченко Л. В. Виховні концепти й особливості поетики української дитячої поезії початку ХХ ст. (на матеріалі творчості Марійки Підгірянки, Олександра Олеся, Миколи Вороного) (2008).

2. Науковий працівник Літературно-краєзнавчого музею Марійки Підгірянки, с. Білі Ослави на Івано-Франківщині; лауреат обласної просвітянської премії ім. Марійки Підгірянки.

3. Увійшла до видання також добірка віршів поетеси з радянських видань та фондів Федора Погребенника, що зазнали свого часу «глибокого» редагування.

4. Член НСПУ, кандидат філологічних наук, доцент Коломийського інституту Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.

 
 

 


Коментарі до статті

Ja


А що Ви думаєте про видання "Веселки"? У них же були "літературні портрети" дитячих письменників. І чимало творів вони "відродили"?
Анжела


А де можна придбати цю книгу? Дуже потрібна.
Nata


Якщо Ви киянка, то найпростіше прийти до нашої бібліотеки :)))
Анжела


Нажаль я проживаю в місті Хмельницькому( А чи продається вона в книжкових магазинах у Києві?
Марія Морозенко


Чудова книга про Марійку Підгірянку! Глибоке осмислення життя та творчості письменниці, перемежоване цікавими фактами її біографії. Як відомо, Василь Левицький опікується музеєм письменниці у селі Білі Ослави Надвірнянського району, де народилася Підгірянка. В архівах Івано-Франківська, Коломиї, Львова, Ужгорода та Києва він віднайшов багато штрихів життєпису письменниці. Звідси, особлива привабливість цього видання. к упорядник книги В. Левицький чуттєво наблизив до нас Марійку Підгірянку, відкривши доступно і дохідливо непізнані сторінки її життєвої історії. Дякую п. Наталі за подану тут рецензію на цю книгу та акцентовані рекомендації до її прочитання.