Іван Андрусяк. "М’яке і пухнасте"
24 листопада 2010, 16:05   Автор: Наталя Марченко

 Андрусяк І. М’яке і пухнасте / І. Андрусяк ; худож. Н. Дойчева. – К. : Грані - Т, 2010. – 71 с. : іл.– (Сучасна дитяча поезія). Для дітей молодшого шкільного віку Для дітей середнього шкільного віку
 
Хто тільки не розповідав тобі, друже, про користь читання! Хто тільки не гнав від телевізора до чергового «завдання на літо», не вимикав нагло компа, тицяючи під носа «класичне» томище!.. Але, навряд, чи хоч одна миша колись ділилася з тобою досвідом читання. Правда?

А ось Іванові Андрусяку вдалося дізнатися про ту велику мишину таємницю:

 

За сьогодні сіра мишка
З’їла вже четверту книжку,
А така ж мала – майже як була.
Докоряє миша-мама:
- Не читала ти їх, мабуть,
А без цього ти
Не будеш рости.
Це, дитинко, знають всі
Миші й навіть люди:
Не читаєш, а їси –
Користі не буде

А ще цьому доброму та веселому поетові випало підгледіти, як вкладається до сну родина ніжних бегемотів, і вперто чекає на друга маленька «справжня свиня». Він один знає, в чому полягає «котяча» справа та котяча дружба, хто такі Чакалка та Шашіль, та що твориться в родині Бабаїв. Його малі героїні пробують світ «на зуб» і плетуть перші кіски, беруть уроки мови у баби-Яги й мужньо виступають проти кусючих комарів. Навіть власні плачі ті веселі дівчатка знають в обличчя.

Вірші з цієї збірочки відразу «липнуть до язика»: їх хочеться цитувати на перервах друзям і батькам за вечірнім чаєм. Хіба можна не посміятися над «Кольоровими приколами» чи не порадити знайомим отакий рецепт знань:

 
Нуль помножити на нуль,
Накрутити десять дуль,
І додати два хвости,
І в комору занести,
А тоді додати знову
Хоч єдине тепле слово,
Помішати, посолоти
І підручником накрити.

А головне, у героях поета ти пізнаєш себе самого – зрослого в місті, цікавого й трішки нахабнуватого, веселого та задерикуватого поціновувача всього по-справжньому м’якого й пухнастого в житті – свободи, любові, радості та щирості…

Дорослому читачеві

Коментарі до статті

Володимир Р.


Рецензія тепла, щира і така смаковита, що аж самому захотілося вигадати якусь чакалку.
Світлана


Книжка дуже гарна
Тетяна Мельник


«Рецензія досить непогана, а подекуди досить прямолінійна. Та я би назвали дану статтю полемічною: авторка спонукає до дискусії у такому важливому питанні як "конструкція граматики, мови дитини". Скажімо, деякі мовні "огріхи" книги ( "М"як…ого і пухнастого") я би не залучала до таких: "Аж по дрова в ліс ходили», «Не втручайся ти до них»... З книгою для дітей виходить так: ти мусиш вважати і на граматику дитини, адже часто діти люблять ставити такі несподівані акценти тим же перекручуванням речень, що часом виходить аж як геніально. От як у знаменитому вірші Міхалкова "нам купили синий-синий, презеленый красный шар". Доречно згадати великого "конструктора" мови, Хармса».
(Щодо рецензії А. Ящук на ЛітАкценті // Фейсбук. - 22.03.2011)
Olha Kupriyan


"З приводу мови - дуже суттєве зауваження! Знаю, що мовники нині активно досліджують дитяче мовлення і його закони. Крім того, якби не такі мовні "огріхи" (а радше, напевно, експерименти), мова би давно вже вмерла :)"
(Фейсбук. - 22.03.2011)