Євгенія Кононенко. "Бабусі також були дівчатками"
29 листопада 2010, 14:11   Автор: Наталя Марченко, Наталія Дев'ятко

Кононенко Є. Бабусі також були дівчатками : повість / Є. Кононенко ; обкл. Т. Єгорової. - К. : Грані - Т, 2010. - 90 с. - (Дивний детектив - 08).

Цю книжку написала дуже вправна й дуже неординарна письменниця Євгенія Кононенко, чия провокативна проза давно завоювала прихильність дорослого читача. Тому, коли ти любиш гарно написані, в міру іронічні, психологічно тонкі тексти, ця історія для тебе. Так само, коли ти щиро віриш, що нерозділене (чи якимось не тим робом поділене) кохання – то найбільше у житті горе, – ця книжка тобі теж сподобається.

Та якщо ти не спромігся осилити жодного «Багаті також плачуть» і, взагалі, мало цікавишся, що діється в душі сусідки по парті та її дивакуватих подруг, тобі буде відверто нудно. Бо ніякого злочину в цій повісті не описано, як і немає в ній жодних негідників і відважних нишпорок, карколомних подій і мудрованих пошуків… Нічого того, що робить чоловічий світ сповненим чину й пристрасті.
 
Це лише і тільки жіноча проза.

Сюжет твору простий: раптом у порядній київській родині з «історією» (наче в серіалі про «справжні англійські вбивства») з усіх «шаф» починають сипатися «скелети». Гімназистка Ліза береться їх «досліджувати» й виявляє, що за аристократичністю й стриманістю родинних взаємин поховано й притлумлено справжні людські пристрасті та драми, що їй у спадок дісталися не лише великі наукові здобутки предків, а й їхні життєві катастрофи та звичайна ницість.

У міру таємничий, в міру заглиблений у внутрішній світ не в міру розумних і егоцентричних героїнь, цей твір звернений здебільшого до інтелектуальних юнок, які все ще задаються питанням, чого молоді й не дуже добродії тягнуться до «банальних» реготушок. Відразу зауважу, що жодних порад із цього приводу авторка не дає: її героїня рефлексує, але несхибно йде тим самим шляхом, що і «потерпілі від життя» попередниці – бабці та мама.

Але письменниця напрочуд динамічно, іронічно та вишукано описує той суто жіночий шлях до висот переможної самотності. Повість читається на одному подиху і викликає купу питань…

Зрештою, те, що мене особисто смішать і трішечки дратують оті духовні митарства героїнь, зовсім не заперечує існування людей, котрі саме так і живуть…

Гадаю, ця книжечка – чудовий привід поговорити «про життя» у доброму товаристві, подискутувати, подумати, … дізнатися, які таємниці приховані у нерозібраних клунках і шухлядах Ваших власних бабусь…

Наталя Марченко

Дорослому читачеві
Додаткова інформація

Коментарі до статті

Євгенія Кононенко


"... Для мене ця книга досить травматична, бо видавництво надрукувало якись проміжний файл, а не остаточний варіант повісті. Я була, як зараз кажуть "в шоці", коли відкрила вперше авторський примірник..."

Фейсбук - 13 березня 2011 р. - 20:46
Лариса


Чи можна цю повість прочитати в Інтернеті? Дуже хочеться.