Кястутіс Каспаравічюс. "Садівник Флоренціюс" і "Заєць Морквус Великий "
14 червня 2011, 14:26   Автор: Наталя Марченко, Оксана Лущевська

Каспаравічюс К. Садівник Флоренціюс / К. Каспаравічюс ; пер. з литов. О. Рути. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2011. – 68 с. Для дітей дошкільного віку
Каспаравічюс К. Заєць Морквус Великий / К. Каспаравічюс ; пер. з литов. О. Рути. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2011. – 64 с. Для дітей дошкільного віку

"Садівник Флоренціюс". Обкладинка "Заєць Морквус Великий". ОбкладинкаЗазвичай книжки пишуть письменники. А ці - такі незвичайні навіть на перший погляд - написав художник. Можливо тому в його історіях так багато чудових малюнків і зовсім немає зайвих слів. Думаю, панові Кястутісові жаль було тратити яскраві книжкові сторінки на мало кому потрібні повчання чи відомі навіть дітям істини, коли там могли оселитися по-справжньому симпатичні герої. Відтак, він розгортає перед тобою дивовижні мальовничі оповіді, в яких важить не лише текст, а й малюнок. Тому до цих книжечок варто не лише дослухатися, а й приглядатися.
 
- І що тоді трапиться? - запитаєш ти.
 
- Щось нове відкриється для тебе, - відповім я.
 
Скажи, хіба тобі ніколи не ставало прикро від власного відображення в дзеркалі? Так прикро, що не лишалося нічого кращого, як тихцем поцупити щось святково смачнюче у мами та зробити собі солодке життя тут і негайно?
 
Або взяти й змінити світ? Ні, не той великий, де порядкують зациклені на власній важливості дорослі, а свій, затишний і милий серцю довколишній? Хіба це не чудово - порушити щоденну спокійно-щасливу течію узвичаєного та вигадати щось таке неймовірне, заборонене, нечуване?!!
 
Пан Кястутіс Каспаравічюс не береться судити чи радити... Зате він знає чудові історії про точнісінько на тебе схожого Зайця Морквуса, якому таки вдалося стати Морквусом Великим (і то, можна сказати, найсолодшим у світі способом!). Або про ведмедя-садівника Флоренціюса, котрий надумав розвести в своєму саду небувалі троянди й був потім страшенно втішений, що вдалося вчасно позбутися того свого "здобутку" та лишити у ведмежому світі все як є - щасливим і сонячним...
 
Правда, коли від солодкого життя не вміщаєшся вже не лише у власні штанці, а й на книжковій сторінці, - зовсім не весело... І Біль, Гнів і Смуток частенько нагадують про себе не лише казковим ведмедям...

...хоча, коли замість "заїдати" власні негаразди солодощами, взятися їх "затанцьовувати" з друзями, - світ таки стає кращим. А коли не розводити нічого, чому потрібні твої Біль, Гнів і Смуток, - життя щодня саме наповнюватиметься радістю та світлом...
 
Знаєш, невдячна це справа - переповідати чужі історії! Особливо, коли їх розповів-вималював художник і ніяких слів не вистачає, щоб описати, які у того Зайця Морквуса батьки, подружка-Крольчишка, дім, містечко та всі-всі-всі довкола. А про трояндовий сад Флоренціюса - й мови нема! А які у нього сусіди-ведмеді! А ведмежа королева, а...
 
Зрештою, коли ти не полінуєшся розгорнути будь-яку з веселкових книжок Кястутіса Каспаравічюса, - побачиш усе сам. І сам вирішиш, що його робити далі з усім тим мальовано-писаним скарбом.

 Наталя Марченко

Про ці книжки читай також:

Троскот, Ірина. Добрий чарівник Каспаравічюс // ЛітАкцент. - Літачок. - Режим доступу : http://litakcent.com/2011/06/06/dobryj-charivnyk-kasparavichjus/ - 06 Чер 2011 03:47.

Дорослому читачеві

Коментарі до статті

Наталя Марченко


Хотіла б привернути увагу керівників дитячого читання до рецензії Оксани Лущевської.
Це чудовий зразок і своєрідна підказка практикам, як саме належить прочитувати такий новий для нас тип видання для дітей, як "мальовані" книжки Каспаравічюса, де зоровий ряд і власне оповідь становлять не гармонійну, художню й т.п., а природну, спільно й одномоментно народжену цілісність.
Марія Морозенко


Вітаю, пані Оксано. Чудова рецензія, що заохочує до прочитання цих чудових (насправді таки зорово-чуттєвих) книг Каспаравічюса. Так, погоджуюсь із пані Наталею, саме таких лаконічно-щирих та водночас наповнених глибшим змістом оглядів книг для дітей потребують маленьткі читачі, а ще більше їхні батьки та вихователі.
Оксана Лущевська


Дякую пані Маріє та пані Наталю!
Я намагаюся, коли є хвилька, донести те, що вивчаю тут.
Юля


Боже ти мій, які ілюстрації... Шедевральні!