«Український космос»
23 березня 2010, 16:11   Автор: Наталя Марченко

Український космос : косміч. енцикл. : для юнацтва від 12 до 112 / В. Чередниченко [та ін.]. - Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2009. - 45 с. : іл. 

Рано чи пізно, кожен із нас стикається з простою й водночас болючою ситуацією: ти кажеш: Я українець! і чуєш у відповідь: Ну то й що.

А й справді що?! Чого вартий твій народ на тлі інших? Що він таке зробив, аби ти міг із гордістю казати оте Я українець!?

Великоформатне ошатне подарункове видання київського видавництва А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА відповідає насамперед на це ключове для кожного з нас запитання.

Видавець енциклопедії Іван Малкович понад сім років добирав до неї цікаві факти! Навіть справжні космонавти знайшли у книзі чимало раніше їм невідомого. Бо й досі більшість українців не знають, що учителем всесвітньо знаного Міколая Коперника був український вчений-звіздар Юрій Дрогобич, а Едуард Ціолковський веде родовід від козацького полковника Северина Наливайка. Так само мало хто свідомий того, що протистояння двох супердержав СРСР та США трималося на розробках уродженців двох сусідніх областей України Запорізької та Дніпропетровської відповідно: конструктор протиракетних систем Григорій Кисунько розбудовував радянську ПРО, а Едвард Гінцтон створював ПРО США. Мало говориться й про те, що перший радянський ракетний полігон Капустин Яр створював і 30 років ним керував уродженець Вінниччини генерал Василь Вознюк. Він же знайшов місце і для нового космодрому, що пізніше став відомий як Байконур. А збудував цей космодром луганчанин генерал М. Григоренко.

Ця книжка нагадує тобі й кожному, що серед п’яти найвидатніших радянських головних і генеральних конструкторів четверо українців (С.Корольов, М.Янгель, В.Челомей, В.Глушко), а серед понад трьох десятків менше знаних українців майже 20! Відтак, здобутки радянської космонавтики значною мірою є насамперед здобутками космонавтики української.

А ще в цій вишукано проілюстрованій Віктором Гаркушею енциклопедії чимало цікавих креслень, фотографії з сайту NASA та фотоальбому Національного космічного агентства України. І дібрані вони так, що навіть наймолодшому та найгуманітарнішому читачеві стає зрозуміло, як саме влаштовано той чи інший пристрій тощо.

Нині тобі нерідко доводиться чути, що імідж України в світі не надто гарний, але пригадай, що ми провідна країна світу з космічними технологіями, якими в тій же Європі володіють лише Франція, Велика Британія, Німеччина, Італія та Росія і тримай голову вище! Бо й сьогодні саме на надпотужному українському реактивному двигуні літає ракета-носій Європейського космічного агентства Вега, унікальний радіотелескоп РТ-70 у Євпаторії спроможний зафіксувати світло від сірника на Місяці, а сумнозвісні шатли замінює створена Україною разом зі США космічна ракетна система Таурус-ІІ.

Отже, ти причетний історії народу, що не лише заспівав-задумався, дивлячись у зоряне небо: Чого я не сокіл, чого не літаю, а й спромігся першим серед усього людства таки злетіти до зірок, відкриваючи шлях у небо іншим!

Дорослому читачеві

Коментарі до статті

Василь


Має таку книгу мій син(11 років), він дуже задоволений. Дуже невистачає дитячої думки, оце Вам справжні критики. Бо вони неоптяжені думками про радянскі часи і їх вплив на сучасість. І згоден, що література неадаптована до дитячого читання, на наш з Вами погляд, але не на дитячій)
Наталя Марченко


Повністю з Вами згодна й рада, що Ваш син має смак і обирає справді гарні книжки.
Так само ми з Вами однодумці й щодо того, що найкращі критики видань для дітей - діти.
Тому ми й запрошуємо всіх (т.т., не лише фахівців з дитячого читання, а й читачів - дітей і їніх батьків!) до діалогу. Ви можете написати разом із сином (власне, допомогти йому оформити та відіслати :)) відгук на будь-яку книжку, що його вразила - й ми виставимо Ваші думки на КЛЮЧі.
Щодо останнього зауваження, яке стосувалося "неадаптованості загального валу енциклопедій до дитячого читання", то воно жодним чином не стосувалося "Українського космосу", який мені особисто видається ідеальною українською новітньою енциклопедією для дітей.
Тетяна Щербаченко


Справді гарна книга! Пані Наталю, повністю згодна щодо "ідеальної української новітньої енциклопедії"!
Моя трирічна донька її теж шанує, втім, це не привід ставити позначку "для дошкільнят". У всякому разі, це видання більш універсальне, ніж для "старших школярів".
Наталя Марченко


Пані Тетяно! Хто-хто, а Ви розумієте, наскільки умовні оті рекомендаційні позначки щодо віку читача!
Скажімо, мій старший син років до семи зачитувався академічним виданням Гомера! А коли я спробувала зясувати, з якого дива він читає "не відповідну вікові" книжку, виявилося, що його вражало звучання гекзаметра і докладна описовість (і досі може відтворити весь отой перелік "одягання" героїв, чи перелік кораблів тощо). До "легкого" чтива він доріс аж на 3 курсі філософського факультету :))
Ми ставимо ті позначки для читачів (а такі, на жаль, є), котрі не перечитують книжки, котрі купують своїм дітям, щоб мали хоча б умовний орієнтир, для якого віку призначене видання.
Як на мене, то "віковий ценз" енциклопедичних і довідкових видань, на загал, важко означити, бо доволі часто стикаюся з ситуацією, коли книжка для "середнього шкільного віку" містить більше інформації й вона значно краще згрупована й викладена, ніж те саме у вузівському посібнику!
Для себе поділяю ці видання на "книги малюнків" і "книги текстів".
У першому випадку основну інформацію несе ілюстрація + короткі словесні підписи й дуже стислі коментарі, + все це дуже чітко структуроване.
У другому головне - текст, а все інше - доповнює й "присмачує" читання.
В обох випадках вік читача - не головне. Скажімо, свого часу я осилила "політекономію соціалізму" завдячуючи книженції, де все те доволі суперечливе вчення було викладене в картинках :)))